ДЗВОНИ
НАМ


» » Не навчанням єдиним: культурно-масова і спортивна робота у ТФЕІ

Не навчанням єдиним: культурно-масова і спортивна робота у ТФЕІ

Дата: 11-10-2016, 16:25 | Автор: Директор Музею історії ТНЕУ

Значна увага в ТФЕІ приділялася культурно-масовій роботі. Її найпоширенішою формою були політбесіди, які проводилися в дусі так званого «комуністичного виховання» щосереди. Крім цього, невід’ємною складовою студентського життя були лекції з різних питань розвитку науки, культури і мистецтва, екскурсії, культпоходи в кіно, театри, випуск стінгазет, заняття в гуртках художньої самодіяльності, літературні диспути та зустрічі з письменниками й артистами. Все це сприяло підвищенню рівня естетичного виховання студентської молоді.
 
 

В інституті функціонувало близько десятка громадських клубів. Зокрема, важливу роль в організації дозвілля у внз відігравав студентський клуб «У світі прекрасного». На його засіданнях присутні читали вірші — як власні, так і відомих поетів, слухали пісні, обговорювали театральні вистави, зустрічалися з творчими людьми, наприклад, із письменником Павлом Автомоновим, поетом Борисом Демковим, режисером Анатолієм Горчинським і актрисою Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка Людмилою Приходько.
 
Відвідували студенти заняття в Університеті громадських професій, організованому на початку 1971–1972 н. р. на базі однойменного факультету. Було обрано раду університету з 7 осіб і заступників деканів, якими стали студенти з числа активістів та умілих організаторів. На трьох факультетах університету — підготовки молодого лектора, журналіста, спортивного судді та інструктора — в 1971 р. навчалися 170 юнаків і дівчат.
 
На факультеті підготовки молодого лектора було створено два відділення: економістів і міжнародників, якими керували доценти В. М. Галін і М. В. Гаглазов. З великим інтересом слухали майбутні лектори диктора республіканського радіо П. Т. Бойка, який розповідав про культуру мови, та доцента Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка В. С. Прожогіна, що виступив з бесідою «Лектор на трибуні».
 
Ширшими стали обрії і факультету журналістики. Окрім 35 студентів ТФЕІ, в наш освітній заклад приходили слухати лекції ще 65 редакторів, членів редколегій вузівських стінгазет, організацій та підприємств обласного центру. Перед майбутніми журналістами виступили д-р філ. наук, проф. О. К. Бабишкін і В. Й. Здоровега з Київського та Львівського державних університетів, редактор обласної газети «Вільне життя» М. П. Костенко. 30 юнаків та дівчат готувалися стати суддями й інструкторами зі спорту. Загалом лише за перших 10 років Університет громадських професій закінчили близько 2 тис. студентів.

Регулярно виходили у світ друковані видання і настінна преса, передусім загальноінститутська газета «Радянський економіст», факультетські «Фінансист», «Економіст», факультету заочного і вечірнього навчання «Знання і праця» та підготовчого відділення — «Майбутній студент», комсомольські «За радянські кадри» і «Комсомольський прожектор»; випускалися листки «Народний контроль» і деканату облікового факультету «На чисту воду» та ін. У них розповідалося про різноманітні події студентського життя, зокрема систематично висвітлювався хід змагання між академгрупами і курсами, друкувалися студентські роздуми про майбутню професію, літературні твори, поміщалися світлини.
 
Всі студенти залучалися до суспільно-корисної діяльності, зокрема до участі у шефській роботі, у добровільних народних дружинах, на будівельних об’єктах ТФЕІ, у сільськогосподарських підприємствах, будівельних загонах. Лише за 1976–1980 рр. 77 студентських будівельних загонів чисельністю 4150 осіб працювали в Тюменській і Кустанайській, Київській, Кримській і Тернопільській областях. За цей період виконано робіт на суму 4 млн 700 тис. крб. Окремо слід згадати про загін безкорисливої праці «Данко», який перераховував зароблені гроші на суспільні потреби, зокрема на дитячі будинки, школи-інтернати тощо.
 
 
 
Важливим елементом навчально-виховної та пошукової роботи ТФЕІ стало створення музею історії інституту і народного господарства краю. За наказом № 49 від 23 березня 1982 р. було сформовано комісію з його організації на чолі з І. В. Войчишиним. Вона склала план збору експонатів, розгорнула їхній пошук та вирішила питання про відведення робочої кімнати для зберігання та нагромадження матеріалів. Довготривалий шлях пошуку і збору експонатів зусиллями професорсько-викладацького колективу, студентства увінчався урочистим відкриттям музейної експозиції 30 листопада 1987 р. Першу екскурсію провів доцент Богдан Лановик, який ознайомив відвідувачів з історією становлення ТФЕІ, починаючи від відділення фінансово-економічного факультету КІНГ, з першими викладачами та студентами, державними діячами і фахівцями, які навчалися у нашому навчальному закладі, а також із розвитком промислів і ремесел, станом промисловості Тернопілля, становленням місцевих кооперативних господарств, фабрик, банків тощо.
 
У 1984 році розпочала свою діяльність бібліотека іноземної літератури ТФЕІ. Її базою стали видання, подаровані іноземними науковцями — лекторами ТФЕІ. Основу бібліотеки заклав професор Північно-Іллінойського університету США Ярослав Комаринський. Туди увійшли також іменні фонди професорів Утрехтської школи економіки і менеджменту (Нідерланди) Л. Ханненберга та Я. ван дер Клоостера, професора Хоббса (США), професора І. Геблера (ФРН) та А. Марчева з Болгарії.
 
Вагомих успіхів ТФЕІ досягнув у розвитку художньої самодіяльності. Працював студентський профспілковий клуб, при якому функціонували гуртки художньої самодіяльності: хоровий, танцювальний, духовий, вокально-інструментальний, ансамбль бандуристок, вокальний ансамбль дівчат та ін. Було започатковано й викладацьку художню самодіяльність; створено належну матеріально-технічну базу. Учасників забезпечили костюмами, взуттям, музичними інструментами, приміщеннями для проведення репетицій.
 
Такий підхід був доволі результативним. Якщо у 1971 р. у гуртках художньої самодіяльності налічувалось 200 осіб, було організовано 26 концертів, то у 1980 р. 420 учасників художньої самодіяльності виступили перед публікою з 150 концертами. Понад 100 виїздів агіткультбригади з шефськими концертами в колгоспи і радгоспи області було здійснено в 1986–1987 н. р. Тоді ж на міському огляді-конкурсі 12 колективів художньої самодіяльності ТФЕІ були відзначені дипломами І і ІІ ступенів.
 
Чи не найбільше нагород за свої виступи отримував танцювальний колектив «Пролісок», у складі якого налічувалося 45 студентів. У 1970–1971 н. р. він переміг на міському огляді художньої самодіяльності, у наступному — на обласному огляді танцювальних колективів на приз «Королеви золотої осені». Тричі був лауреатом Республіканського і дипломантом Всесоюзного фестивалів самодіяльного мистецтва, нагороджений вищою молодіжною відзнакою Угорщини — медаллю «За відмінну роботу серед молоді». У 1977 р. «Проліску» присвоїли звання народного колективу.
 
Не раз перемагали на різноманітних оглядах і конкурсах естрадний оркестр, хор, вокально-інструментальний ансамбль «Сучасник». Останній, до речі, в 1977 р. єдиним із вишівських колективів міста брав участь у підсумковому фестивалі художньої самодіяльності внз України в м. Києві. Вдалими були виступи й інститутської команди КВК, яку, зокрема, готували завідувач підготовчого відділення Б. М. Богатирьов та викладач кафедри політекономії П. Д. Федик. Команді, як і активним учасникам художньої самодіяльності, керівництво ТФЕІ не раз оголошувало подяки, її нагороджували грамотами і грошовими преміями.
 
Значна увага у ТФЕІ приділялася розвитку фізичного виховання і спорту. Наші команди неодноразово перемагали чи ставали призерами у змаганнях на першість міста і області з таких видів спорту, як баскетбол, волейбол, гандбол, футбол, боротьба вільна і класична (М. Дрозд, 1983–1984 н. р.), важка атлетика (В. Юзвишин, 1982–1983 н. р.), штовхання ядра (Б. Стасишин, 1983–1984 н. р.), зимове і літнє багатоборство (І. Карнафель, 1983–1984 н. р.), лижні гонки, плавання (С. Костик, 1982–1983 н. р.), легка атлетика (О. Куртник, 1983–1984 н. р.), настільний теніс (М. Кушнірук, 1983–1984 н. р.), шахи, кульова стрільба, спортивна гімнастика (М. Васильків, 1983–1984 н. р.), військове багатоборство (В. Хорунжак, М. Замрикіт, 1983–1984 н. р.) та ін.
 
У 1971 р. уперше наш навчальний заклад взяв участь у спартакіаді Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України. Чемпіоном спартакіади з веслування на байдарках і каное став Е. Макаров, вигравши на двох дистанціях — на 500 та 1000 м. Третім призером з греко-римської боротьби у важкій ваговій категорії став В. Краковський. У 1978 р. ТФЕІ уперше за свою історію став призером спартакіади Мінвузу в загальнокомандному заліку, завоювавши третє місце. У 1987 р. наші спортсмени стали призерами спартакіад із велоспорту, веслування на байдарках, баскетболу, хокею на траві. У 1987 р. та у 1989 р. внз ставав бронзовим призером зимової спартакіади Мінвузу України в загальнокомандному заліку. Відомими всій Україні були імена таких наших кращих спортсменів: І. Грищенко — майстер спорту, чемпіонка Радянського Союзу з бігу на дистанції 110 м з перешкодами; Н. Підіпригора — майстер спорту СРСР, чемпіонка України з біатлону; В. Щур — майстер спорту, призер першості Радянського Союзу, чемпіон України з біатлону; Г. Глазунова — чемпіонка України з легкоатлетичного багатоборства; З. Кульчицький — майстер спорту, рекордсмен України з гирьового спорту; А. Поцілуйко — майстер спорту, чемпіон України серед студентів із плавання; І. Хвуст — майстер спорту, чемпіон України серед студентів із важкої атлетики; П. Солонець — чемпіон України з класичної боротьби серед молоді; В. Бортник — майстер спорту, чемпіон зимової спартакіади Мінвузу України у командній гонці з біатлону; М. Васильків — срібний призер Всесоюзних літніх студентських ігор в командному заліку, переможець чемпіонату Всесоюзної центральної ради профспілок та срібний призер чемпіонату Укрради ДСТ «Буревісник» зі спортивної гімнастики; В. Краковський — бронзовий призер Республіканської студентської спартакіади з класичної боротьби; призери Всесоюзних літніх студентських ігор Ю. Ратушняк і В. Дембіцький — з веслування на байдарках, І. Бодасюк — з класичної боротьби; призери Укрради ДСТ «Буревісник» майстер спорту В. Стрига — з велоспорту та І. Ленько — з біатлону; М. Довбенко, який виконав норматив майстра спорту зі спортивного веслування.
 
У різний час членами збірних команд СРСР і УРСР були майстри спорту О. Бєляєв, який брав участь у міжнародних змаганнях з біатлону у НДР, де команда СРСР посіла перше командне місце, Н. Підіпригора, В. Щур (біатлон), І. Грищенко (легка атлетика), О. Дремух (велоспорт), Г. Глазунова (легкоатлетичне багатоборство). За юнацьку збірну СРСР з футболу грав І. Козуб. У складі збірної команди Укрради ДСТ «Буревісник» були кандидати у майстри спорту В. Шкарупа й І. Комарчук (біатлон). Спортсмени-легкоатлети І. Юрчак і Л. Козицька у складі збірної Тернопільської області виступали на Міжнародному легкоатлетичному турнірі «Слівен-86» у Болгарії.
 
Певних успіхів досягли команди ТФЕІ з ігрових видів спорту. Так, збірна ТФЕІ з хокею у 1972 р. стала переможцем обласних змагань серед команд колективів фізкультури; у 1974 р. — бронзовим призером першості ДСТ «Буревісник»; у 1979 р. — бронзовим призером на зимовій спартакіаді Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України. З 19 по 24 лютого 1973 р. у Дніпродзержинську проходив чемпіонат України з хокею серед студентів. Команда Тернопільської області, укомплектована студентами ТФЕІ, зайняла третє місце.
 
У 1985 р. було організовано жіночу команду з хокею на траві, яка за короткий проміжок часу увійшла до групи лідерів студентського спорту. У 1986–1987 н. р. вона вийшла у півфінал чемпіонату України, а у 1988 р. стала чемпіоном спартакіади Міністерства освіти та призером ДСТ «Буревісник».
 
Високими спортивними досягненнями відзначилась жіноча збірна команда з гандболу «Економіст». У 1974 р. вона посіла третє місце, у 1975– 1979 рр. — друге в чемпіонаті ДСТ «Буревісник», завоювала срібні медалі в 1975, 1978 і 1979 р., бронзові — у 1977 р. на спартакіаді внз Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР, здобувши право виступати в чемпіонаті СРСР першої ліги класу «А».
 
З 1985 р. розпочала свої виступи жіноча волейбольна команда «Галичанка». У сезоні 1986–1987 рр. вона виборола третє місце в чемпіонаті України.
 
Вагомими були успіхи організованої в середині 1980-х рр. жіночої команди з велоспорту, яку тренував П. В. Левенець. У 1986 р. команда в складі майстрів спорту В. Стриги, Н. Пахарчук, а також О. Дремух, Р. Стап’як, І. Куцан, стала чемпіоном Укрради ДСТ «Буревісник» у загальнокомандній гонці на дистанції 25 км; в особистому заліку перемогли О. Дремух та І. Куцан. У 1987 р. на чемпіонаті України срібним призером у груповій гонці на 30 км стала О. Дремух, виконавши норматив майстра спорту, бронзовим призером в командній гонці на 50 км була — Н. Пахарчук. У 1988 р. команда перемогла в чемпіонаті спартакіади Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР, а у 1989 р. стала бронзовим призером чемпіонату України.
 
У 1970 р. студент О. Попенко організував у інституті спортивну студентську секцію туризму. Її представники регулярно їздили в Карпати, здійснювали велотуристичні пробіги за маршрутом Тернопіль-Яремче-Тернопіль.
 
За високі досягнення у спортивно-масовій роботі ТФЕІ неодноразово відзначався пам’ятними призами і дипломами Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР, Центрального комітету галузевої профспілки, Центральної ради ДСТ «Буревісник», Тернопільської міської ради.