ДЗВОНИ
НАМ


» » Наукова та науково-дослідна робота в ТФЕІ

Наукова та науково-дослідна робота в ТФЕІ

Дата: 10-10-2016, 15:50 | Автор: Директор Музею історії ТНЕУ

Зі створенням Тернопільського фінансово-економічного інституту в нашому закладі активізувалася наукова діяльність. Першим, хто згідно з посадовими обов’язками почав опікуватися цією ділянкою роботи, був проректор з наукової роботи, канд. екон. наук, доц. Михайло Степанович Григорович (15 січня 1971 р. — 25 листопада 1976 р.).
 
 

Вже 1970–1971 н. р. ознаменувався певними успіхами у науково-дослідній роботі, до якої було залучено 96 викладачів зі 104, або майже 95 % від загальної кількості професорсько-викладацького колективу. З них 15 осіб працювали над докторськими дисертаціями, 65 — над кандидатськими, 18 — над монографіями та навчальними посібниками. Упродовж навчального року 8 осіб захистили кандидатські роботи, а 3 подали їх до захисту. В наукових збірниках, журналах і газетах викладачі ТФЕІ опублікували 134 наукові праці з актуальних проблем економіки, географії, історії, математики загальним обсягом 70,5 друк. арк.
 
Упродовж 1971–1973 рр. в інституті проводилися наукові дослідження в галузі радіоелектроніки. У цей період створювалися перші колективи дослідників на чолі з А. О. Саченком, Я. В. Бучинським, З. І. Домбровським та іншими вченими. Так звана технічна тематика набула значного розвитку, госпдоговори з наукових досліджень укладалися з підприємствами та науковими організаціями на тривалі строки (3–5 років). За результатами цих досліджень було створено новітні прилади для різних галузей народного господарства, в т. ч. оборонної, отримано свідоцтва на винаходи. У 1973–1977 рр. розвинулася економічна тематика наукових досліджень, що пов’язані зі зміцненням профільних кафедр науково-педагогічними кадрами вищої кваліфікації.
 
Знаменним для ТФЕІ став 1974 р., коли першу докторську дисертацію «Осесиметричні контактні задачі теорії пружності і термопружності» успішно захистив Я. М. Кізима. Ярослав Михайлович був учасником багатьох міжнародних, всесоюзних і республіканських наукових конференцій, автором понад 30 наукових праць, у т. ч. однієї монографії, мав чимало наукових задумів у галузі теоретичної та прикладної механіки. Колег вражав своєю працелюбністю і наполегливістю, а студентів нестандартним підходом до навчального процесу. Канд. екон. наук, доц. кафедри банківського менеджменту та обліку Василь Онуфрійович Ткачук (а у 1976 році — абітурієнт ТФЕІ), зокрема, згадує: «Особливо запам’ятався мені останній вступний іспит — з математики. Це відбувалося у сьогоднішній аудиторії 3104 третього корпусу, а приймав його доктор фізико-математичних наук Ярослав Михайлович Кізима. Ярослав Михайлович був енергійною людиною і під час іспиту мав звичку ходити по аудиторії. Викладач, яка приймала з ним разом іспит, уважно слухала всю відповідь, а Ярослав Михайлович декілька разів підійшов і поставив запитання на розуміння і логіку розв’язку математичних завдань. Потім він зупинив мене запитанням про мою оцінку з математики у школі. Почувши мою відповідь — «відмінно», — він сказав: «Можете бути вільні, в інституті у вас теж буде «відмінно» з математики». На жаль, життя вченого передчасно обірвалося в 1977 році.
 
Естафету, започатковану професором Я. Кізимою, підхопили інші науковці. Так, якщо у 1974 р. у ТФЕІ був лише 1 доктор наук, то у 1989 р. — 16. Кількість кандидатів наук упродовж 1971–1989 рр. зросла з 35 до 154.
 
Упродовж 1976–1986 рр. проректором з наукової роботи був Михайло Максимович Олексієнко, випускник Київського інституту народного господарства за спеціальністю «Фінанси», канд. екон. наук (1964 р.), д-р екон. наук (1981 р.), професор (1982 р.). М. М. Олексієнко був членом президії правління і головою науково-методичної ради із пропаганди економічних знань Тернопільської обласної організації «Знання», членом бюро філіалу Західного наукового центру АН УРСР. За заслуги у науково-педагогічній роботі нагороджений нагрудним знаком «За відмінні успіхи у роботі».
 
У 1978 р. колектив ТФЕІ премійовано за здобуті успіхи: у народне господарство впроваджено результати 13 науково-дослідних робіт, обсяг виконаних робіт становив близько 0,4 млн крб. Захищено 15 кандидатських дисертацій, видано 8 монографій, 10 підручників та навчальних посібників. Науково-дослідну роботу внз відзначено і в 1981 р. Обсяг проведених робіт досягнув 824 тис. крб. Науковці вишу отримали 14 авторських свідоцтв, видано 5 монографій, захищено 1 докторську та 4 кандидатські дисертації.
 
У грудні 1979 р. з метою активізації та координації молодіжних наукових досліджень створено Раду молодих учених ТФЕІ — організацію, яка об’єднувала аспірантів та молодих викладачів на засадах добровільної участі та спільності інтересів наукового спрямування. Її головою було обрано канд. екон. наук, доц. Р. М. Березюка. Діяльність Ради, в якій з березня 1980 р. діяло три секції: загальних наук, економічних наук, загальнонаукових дисциплін, передбачала проведення розширених засідань молодих учених, присвячених питанням участі в республіканських конкурсах, підготовці дисертацій, проведенню щорічних підсумкових конференцій. Значне місце відводилося науковій і методичній роботі.
   
     

 
До подальшого зростання наукових кадрів чимало спричинилася аспірантура, відкрита у Тернопільському фінансово-економічному інституті згідно з наказом Держкомітету СРСР з народної освіти № 464 від 23 листопада 1988 р., Постановою Держкомітету СРСР з науки і техніки № 386 від 4 листопада 1988 р. та листом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 310-18/20 від 31.01.1989 р. Спочатку вона функціонувала з трьох наукових спеціальностей: 08.00.05 «Економіка планування, організація управління народним господарством і його галузями»; 08.00.10 «Фінанси, грошовий обіг і кредит»; 08.00.12 «Бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності». У 1989 році було здійснено прийом до аспірантури ТФЕІ перших 18 здобувачів. Наукове керівництво здійснювали професори — І. Г. Яремчук, С. І. Шкарабан, М. М. Олексієнко, В. Ю. Якуб, Д. А. Штефанич, Є. В. Савельєв, Б. М. Литвин, Ю. Я. Литвин.
 
Зі зростанням наукових кадрів збільшувалася і кількість їхніх публікацій. Так, упродовж 1971– 1986 рр. учені ТФЕІ за результатами своїх досліджень опублікували 3715 наукових праць обсягом близько 2821 друк. арк., у т. ч. близько 100 монографій. Лише за 1976–1980 рр. на базі інституту підготовлено і проведено три республіканські наукові конференції з проблем підвищення ефективності виробництва, якості роботи, поліпшення організації виробничого змагання.
 
Важливу роль у підготовці науково-педагогічних кадрів відігравала творча співдружність із провідними внз і науково-дослідними інститутами як України, так і інших республік СРСР. ТФЕІ підтримував зв’язки з 15 спорідненими внз і НДІ шляхом проведення конференцій, виконання спільних науково-дослідних робіт, обміну викладачами і стажистами тощо. Зокрема, з Київським інститутом народного господарства і Московським фінансовим інститутом, де навчалася більшість аспірантів, Одеським інститутом народного господарства, Українською сільськогосподарською академією, Московським інститутом народного господарства ім. Г. Плеханова, Ленінградським і Рязанським фінансово-економічними інститутами, Московським всесоюзним заочним фінансовим інститутом та ін.
 
Ділові зв’язки зі спорідненими кафедрами інших внз підтримували і випускові кафедри ТФЕІ. Зокрема кафедра фінансів налагодила ділові контакти з кафедрою фінансів Московського фінансового інституту, кафедра бухгалтерського обліку в промисловості — з аналогічною за назвою й профілем діяльності кафедрою Ленінградського фінансово-економічного інституту, кафедрою бухгалтерського обліку та економічного аналізу Мінського інституту народного господарства тощо.
 
Для обміну досвідом і підвищення науково-теоретичного рівня підготовки молодих науковців кафедри інституту щорічно запрошували провідних спеціалістів для надання допомоги в організації наукової роботи. Так, кафедра економічної географії запрошувала проф. М. Д. Пістуна з Київського державного університету; кафедра статистики — проф. Г. І. Бакланова, В. Е. Адамова, Г. С. Кильдешева, А. В. Головача з Московського економіко-статистичного інституту та Київського інституту народного господарства; кафедра прикладної математики — проф. В. Г. Коломійця і О. В. Ликова з Інституту математики АН України; кафедра фінансів — заступника начальника головного управління Держстраху України І. П. Козловського, начальника управління кадрів Міністерства фінансів України К. К. Якуненка; кафедра лічильних машин — проф. Б. Н. Блажкевича та проф. М. Г. Твердохліба; кафедра економічного аналізу — завідувача кафедри Московського фінансового інституту проф. П. П. Новиченка та завідувача кафедри Білоруського інституту народного господарства проф. В. І. Стражева; кафедра бухобліку в промисловості — проф., члена-кореспондента Академії наук України М. Г. Чумаченка та ін. Вони читали лекції для студентів і викладачів, проводили практичні заняття, ознайомлювали з останніми науковими новинками.
 
Чимало викладачів ТФЕІ підвищували кваліфікацію у внз Києва, Львова, Москви, Ленінграда, Тарту, на кафедрах Тернопільського педагогічного інституту, на підприємствах міста, у Всесоюзному проектно-конструкторському технологічному інституті світлотехнічної промисловості, Міністерстві легкої промисловості Білорусі, колгоспі ім. Петровського Тернопільського району, виробничо-аграрному об’єднанні «Поділля».
 
Важливим кроком на шляху організації проведення науково-дослідних робіт для підприємств і організацій на госпдоговірних засадах було створення при ТФЕІ наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 248 від 26 квітня 1971 р. науково-дослідного сектору. Його очолив за сумісництвом завідувач кафедри обчислювальної техніки і механізованої обробки економічної інформації, канд. техн. наук В. І. Патерикін.
 
За результатами досліджень було створено новітні прилади для різних галузей народного господарства, в т. ч. військово-оборонного комплексу та ракетобудування, отримано свідоцтва на винаходи. Економічний ефект від упровадження завершених розробок у виробництво за період 1971–1974 рр. склав 2 624 200 крб.
 
У 1975–1978 рр. науковці ТФЕІ одержали 46 авторських свідоцтв, тоді як три інші економічні вищі навчальні заклади України разом за цей же період одержали лише 36. Домінування нашого закладу у винахідницькій діяльності економічних внз республіки продовжувалося й надалі. Наприклад, у 1980 р. ТФЕІ отримав 3,3 авторських свідоцтва на 100 викладачів, а Харківський інженерно-економічний інститут — лише 1. Загалом за 1971–1982 рр. науковці внз одержали понад 100 авторських свідоцтв на винаходи. Зокрема було виготовлено прилад, який давав змогу підвищити точність вимірювання температури в технології виготовлення мікросхем. Запроваджений у виробництво у Київському виробничому об’єднанні «Кристал», він забезпечував річний економічний ефект 168 тис. крб.
 
Зростав обсяг коштів, виділених на виконання госпдоговірних робіт. Якщо у 1971 р. він становив 148 тис. крб., у 1980-му — понад 510 тис. крб., то в 1985 р. — 812 тис. крб., причому середня кошторисна вартість однієї госпдоговірної теми досягала 68 тис. крб., що було найвищим показником за групою економічних внз України. На кінець 80-х років припадає найбільший обсяг фінансування госпдоговірних наукових досліджень для потреб народного господарства, який досяг понад 1 млн крб. У широких масштабах до науково-дослідних робіт залучалися студенти випускових кафедр, що позитивно позначилося на підвищенні рівня підготовки фахівців для народного господарства. У цей період творчі колективи НДС розробили: методику впровадження оперативно-бухгалтерського (сальдового методу) обліку матеріалів (науковий керівник — М. С. Пушкар); техніко-економічне обґрунтування організації та функціонування малого державно-кооперативного підприємства (науковий керівник — Є. В. Савельєв); комплексну систему управління якістю продукції (науковий керівник — В. А. Пінхасик); оптимальну схему розвитку і розміщення підприємств машинобудування Мінбудматеріалів УРСР (науковий керівник — Б. М. Литвин), а також науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення використання оборотних коштів для підприємств Міністерства лісової і деревообробної промисловості УРСР, Прилуцького і Броварського заводів пластмас, Нікопольської ниткової фабрики, протезної промисловості Міністерства охорони здоров’я УРСР, Тернопільського виробничо-аграрного об’єднання цукрової промисловості, виробничого об’єднання (ВО) «Тернопільський комбайновий завод» та Львівського ВО «Кінескоп» (наукові керівники — М. М. Олексієнко, В. Л. Андрущенко, А. А. Фліссак, Н. В. Парижак, Я. П. Шумелда, Л. Г. Капшій, О. П. Кириленко); з удосконалення організації сільськогосподарського виробництва (наукові керівники: С. Л. Дусановський, М. К. Пархомець); з формування фондів нагромадження і споживання сільськогосподарських підприємств Бережанського та Лановецького районів (науковий керівник: П. Я. Хомин) та ін.
 
Є. В. Савельєв, д-р екон. наук, професор, згадує, що ініціював укладення господарського договору у Москві на виконання великої науково-дослідної роботи обсягом 300 тис рублів із Всесоюзним науково-виробничим об’єднанням «Союзгазавтоматика». Замовник визначив проблему наукових розробок: створення підсистеми «соціалістичне змагання» автоматизованої системи управління (АСУ) газовою промисловістю. У рамках теми були задіяні викладачі різних кафедр, зокрема, доценти В. О. Авер’янов, Б. Д. Лановик, Є. В. Паньків, В. А. Пінхасик, В. П. Юріїв.
 
До виконання теми залучалися десятки студентів, а деякі з них у рамках теми одночасно проходили практику на підприємствах газової промисловості у Львові, Ужгороді і Калінінграді. Завдяки цій темі вдалося налагодити постійні контакти з академічними центрами у Москві, Києві, Донецьку, Томську. Згодом укладено ще одну тему із Всесоюзним науково-дослідним інститутом газової промисловості «ВНДІ Газпром» в Москві з проблем управління якістю продукції, яку очолив доцент В. А. Пінхасик. За кафедральними госпрозрахунковими темами успішно працювали молоді спеціалісти, переважно випускники інституту, які пов’язали свою професійну долю з університетом. Серед них: О. С. Братко, Г. О. Булавська, В. П. Дяченко, Н. І. Дорош, О. В. Кустовська, В. П. Сеник, Г. Ф. Смалюк, В. В. Смиричинський, Н. П. Тарнавська, Т. Тернопільська, А. М. Тибінь.
 
Важливо, що у виконанні госпдоговірної тематики брали участь і студенти, зокрема лише за 1981–1982 рр. — 289 осіб. Чимало з них призвичаювалися до науково-дослідницької роботи під час проходження навчальної та виробничої практики, географія якої постійно розширювалася. Якщо спочатку студенти ІІІ–ІV курсів проходили її головним чином на промислових і сільськогосподарських підприємствах західних областей України — Тернопільської, Львівської, Чернівецької, Волинської, Рівненської, то пізніше — і за її межами.
 
Поряд зі зростанням обсягів збільшувалася й економічна ефективність науково-дослідних робіт. Так, якщо за 1971–1975 рр. економічний ефект від упровадження результатів наукових досліджень у виробництво становив понад 3 млн крб., за 1976– 1980 рр. — майже 4 млн крб., то за 1981–1985 рр. — понад 6,4 млн крб., а за 2 наступних роки (1986– 1987) — ще понад 3,2 млн крб. Самі ж науковці лише за 1981–1986 рр. отримали близько 70 авторських свідоцтв та 7 бронзових медалей на Виставці досягнень народного господарства СРСР.
 
Особлива увага приділялася подальшому розвитку наукових досліджень для об’єднань, підприємств, організацій і господарств Тернопілля. Зокрема, вчені ТФЕІ брали участь у виконанні чотирьох цільових комплексних програм, що здійснювалися в Тернопільській області і Західному регіоні України загалом: «Науково-технічний прогрес», «Агрокомплекс», «Труд» і «Цукор». За 1971–1980 рр. інститут виконав для народного господарства Тернопілля 36 тем загальною вартістю 462 тис. крб., у т. ч. для промисловості і будівництва — 19 тем вартістю 206 тис. крб., для сільського господарства — 17 тем вартістю 256 тис. крб.
 
Якщо у 1984 р. обсяг науково-дослідницьких робіт для народно-господарського комплексу Тернопільщини становив 89,6 тис. крб., то у 1988 р. — 261 тис. крб. Інститут разом з підприємствами створив 9 навчально-виробничих об’єднань: з комбайновим заводом, виробничим об’єднанням «Ватра», облконторою Держбанку СРСР, об’єднанням «Тернопільпромбуд», Тернопільським райміськфінвідділом, заводом штучних шкір, Тернопільською райміськінспекцією Держстраху, з колгоспом «Поділля», радгоспом «Тернопільський». Крім того, випускові кафедри ТФЕІ організовували на виробництві свої філіали, які використовувалися для навчання як студентів, так і слухачів факультету підвищення кваліфікації. Станом на 20 грудня 1988 р. нараховувалося 10 таких філіалів, зокрема у ВО «Ватра», бавовняно-прядильному комбінаті, Львівському виробничому об’єднанні «Конвеєр» та ін. На їхній базі проводилися бюджетні наукові дослідження, виробнича практика студентів, спільні конференції і семінари з актуальних проблем.
 
ТФЕІ також активно використовував таку форму допомоги народному господарству, як укладення договорів про науково-технічну співпрацю. Так, викладачі кафедри автоматизованих систем обробки економічної інформації згідно з договором з Тернопільським міськвиконкомом допомагали в розробленні автоматизованої системи «Квартирний облік». Учені ТФЕІ також проводили цикли лекцій і семінари з вивчення ЕОМ для працівників торгів лі області та Тернопільського конструкторського бюро дослідних робіт.
 
З метою підвищення ефективності науково-дослідних робіт в інституті було організовано три науково-дослідні лабораторії: Наукагропром з удосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі (при лабораторії було також створено консультативну раду «ТФЕІ – Облагропром» для надання методичної допомоги господарствам АПК); галузеву науково-дослідну лабораторію автоматизованих систем збору і обробки інформації, яка вела розробку програмного забезпечення модулів сполучення з об’єктом і принципів побудови автоматизованих систем; лабораторію інформатики і обчислювальної техніки, яка вирішувала проблеми збору, передачі, зберігання, обробки й інтерпретації інформації.
 
Варто відзначити, що співробітники галузевої науково-дослідної лабораторії автоматизованих систем збору і опрацювання інформації (ГНДЛ) (створеної відповідно до наказів Міністерства електронної промисловості СРСР № 188 від 19 березня 1984 р. і Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 111 від 11 квітня 1984 р.), а також інші виконавці госпдоговірних тем під керівництвом А. О. Саченка відіграли дуже важливу роль у процесах комп’ютеризації всіх ділянок діяльності навчального закладу в усі періоди його розвитку. З метою подальших наукових досліджень, спрямованих на розроблення та вдосконалення програмно-технічного і метрологічного за-безпечення автоматизованих систем управління технологічними процесами та підприємством, у 1994 р. ТІНГ спільно з Тернопільським ВО «Оріон» і заводом «Квантор» реорганізували ГНДЛ у галузеву науково-дослідну лабораторію автоматизованих систем і мереж.
 
З 26 серпня 1986 р. до 29 квітня 1993 р. посаду проректора з наукової роботи обіймав Яремчук Іван Герасимович, д-р екон. наук, професор, академік Екологічної академії України. Працював у внз з 1972 р. старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри економічного аналізу, завідувачем кафедри бухобліку і аналізу в АПК, професором кафедри економіки організації і планування в АПК, завідувачем кафедри економіки природокористування і управління, професором кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил, завідуючим кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в сільському господарстві, на громадських засадах виконував обов’язки проректора зі зв’язків науки з виробництвом. Підготував понад 200 наукових праць, у тому числі 8 монографій, 5 посібників та підручників з екології та економіки, керував науково-дослідною роботою 15 здобувачів та аспірантів. За активну науково-педагогічну діяльність, участь у художній самодіяльності йому неодноразово оголошувалися подяки.
 
У квітні 1987 р. у ТФЕІ за наказом ректора було створено Клуб ділових зустрічей, головою оргради якого призначено проректора з навчальної роботи, професора Є. В. Савельєва. Метою створення клубу було зміцнення зв’язків навчання з виробництвом, розширення ділових і творчих контактів професорсько-викладацького складу з керівними працівниками і провідними спеціалістами підприємств, організацій і закладів міста та області.
 
З року в рік зростали кількість і рівень студентських наукових досліджень, керівництво якими здійснювала Рада НСТ. Якщо в 1970–1971 н. р. різними формами участі в науково-дослідній роботі було охоплено 382 студенти, більшість з яких працювала в 12 наукових гуртках, що функціонували при кафедрах, то в 1971–1972 н. р. у 18 студентських наукових гуртках науково-дослідною роботою займалися 520 студентів під керівництвом 99 викладачів; у 1972–1973 н. р. науково-дослідну роботу вели 676 студентів під керівництвом 112 науковців; у 1973– 1974 н. р. працювали 20 наукових гуртків та 4 постійні наукові семінари, де налічувалось 918 студентів, діяльність яких забезпечували 172 науково-педагогічних співробітники інституту; у 1977–1978 н. р. у нашому внз діяли 22 наукових гуртки, 58 проблемних груп та семінарів, де було задіяно майже 80 % студентства. У 1983–1984 н. р. у ТФЕІ діяли 32 наукових гуртки при загальноосвітніх та спеціальних кафедрах, 25 студентських наукових семінарів на випускових кафедрах та 81 студентська проблемна група при провідних доцентах спеціальних і випускових кафедр, де до науково-дослідницької роботи у всіх формах було залучено 2008 осіб. Крім цього, 174 студенти були залучені до виконання 21 госпдоговірної теми та 79 студентів працювали над виконанням держбюджетної тематики.
 
Результати студентської науково-дослідницької роботи традиційно оголошувалися на щорічних звітних конференціях ТФЕІ, які проводилися у квітні. Якщо на першій науковій студентській конференції, яка тривала впродовж двох днів у квітні 1971 р., було заслухано 119 студентських доповідей, то на другій (1972 р.) — 252, на третій (1973 р.) — 353, на четвертій (1974 р.) — 454 доповіді.
 
Значна частина доповідей та наукових повідомлень за змістом мала теоретичне і практичне значення: в них використовувалися архівні матеріали, фактичні статистичні показники роботи підприємств та колгоспів області. Кращі з них рекомендувалися до друку в журналах і збірниках, для участі у всесоюзних і республіканських конкурсах.
 
Свідченням належної уваги до студентської наукової роботи були її успіхи. У 1976 р. і 1980 р. ТФЕІ відзначався Мінвузом як один із кращих закладів в Україні за організацією студентської наукової роботи. Зокрема, лише за перше десятиліття функціонування ТФЕІ (1971–1981 рр.) були здобуті перше місце серед економічних і торгівельних внз республіки за наслідками VIII Всесоюзного конкурсу студентських наукових робіт із суспільних наук, дві золоті медалі заключного етапу Всесоюзного конкурсу кращих студентських робіт з розділу «Загальна економіка», які вибороли О. Бородій (1977–1978 н. р.) та Н. Лавриненко (1979–1980 н. р.), постійна «прописка» першого місця в республіканському турі змагань Всесоюзної олімпіади з економіки «Студент і науково-технічний прогрес», 112 дипломів лауреатів республіканського конкурсу із суспільних дисциплін, 92 дипломи переможців республіканського конкурсу на кращу наукову роботу студентів з розділу «Загальна економіка», призові місця з математики та іноземних мов. Успіх супроводжував наших науковців-початківців зі студентського середовища і в подальшому. Зокрема, у 1981–1982 н. р. за результатами ІХ Всесоюзного конкурсу із суспільних наук, Республіканського студентського конкурсу наукових робіт із природничих і гуманітарних наук та республіканського туру олімпіади «Студент і науково-технічний прогрес» 15 студентів ТФЕІ були удостоєні нагород — дипломів та грошових премій. Велика заслуга в цьому — доц. Б. М. Богатирьова, який відповідав в інституті за наукову студентську роботу.
 
Пробуючи свої сили на вітчизняних наукових конференціях, наші студенти вийшли і на міжнародний рівень. Так, О. Бородій виступив на Міжнародній студентській конференції переможців конкурсів у Братиславі. Його доповідь було відзначено почесним дипломом.