ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 18 травня 2016 року колективи кафедри банківської справи й банківського менеджменту та обліку факультету банківського бізнесу організували спільний круглий стіл на тему: «Монетарне регулювання економіки та перспективи розвитку банківського сектору», що приурочений 15-річчю з дня їх заснування.
 
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся декан факультету банківського бізнесу, к.е.н., доцент Богдан Петрович Адамик, зазначивши, що тема обговорення є надзвичайно актуальною, оскільки дуже важливим є той факт, яким чином побудована банківська система, як проводиться її трансформація та очищення.. Адже все, що стосується банківської системи опосередковує зв’язки у всіх галузях господарства.
 
Начальник філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» Ярослав Володимирович Соляр зазначив, що на сьогодні через складну ситуацію в економіці, зокрема скорочення капіталу банків, немає змоги розкрити весь потенціал банківської системи. Що стосується теми круглого столу, Ярослав Володимирович відмітив, що головною ціллю монетарного регулювання є забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВВП.
 
Із привітанням до учасників диспуту звернувся доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри банківського менеджменту та обліку Богдан Любомирович Луців, акцентувавши на вдало вибраному форматі заходу, адже ще вчора свої доповіді демонстрували студенти, а вже сьогодні ініціативу перехопили й викладачі факультету.
 
Подякувавши за теплі слова та побажання, модератор роботи круглого столу, к.е.н., доцент кафедри банківської справи Ольга Олегівна Іващук зазначила, що розвиток банківського сектору є необхідною умовою нормального функціонування економіки будь-якої країни і тільки через ефективну банківську систему можна здійснити регулювання економіки, якої так потребує Україна. Таким чином, в рамках наукового заходу будуть розглянуті основні напрями і перспективи розвитку банківського сектору та монетарного регулювання економіки країни.
 
Жанна Миколаївна Довгань, д.е.н., професор кафедри банківського менеджменту та обліку у доповіді «Проблеми розвитку банківського сектору України» вказала на погіршення індикаторів банківської системи, зокрема лише за два роки чисті активи зменшилися майже втричі, а власний капітал в чотири рази. Серед основних проблем, доповідач виділила наступні: значне скорочення числа банків, зростання недовіри з боку населення, девальвація національної грошової одиниці, недостатній рівень капіталізації банківської системи, подорожчання кредитних ресурсів, погіршення якості кредитного портфелю, недосконала законодавчо-регуляторна база. Шляхами виходу з банківської кризи є наступні: виправити дисбаланси в економіці, підвищити прозорість рішень НБУ, стабілізувати грошово-кредитний ринок, відновлення довіри до банків та реструктуризація раніше наданих кредитів.
 
Юлія Миколаївна Галіцейська, к.е.н., доцент кафедри банківської справи у доповіді «Банківські ресурси як одна з необхідних умов ефективного монетарного регулювання економіки: проблемні аспекти», зазначила, що ключовими ризиками і загрозами банківської діяльності у 2016 році є: кредитні ризики, гостра потреба в капіталі, падіння довіри серед вкладників, макроекономічні шоки, девальвація і жорстка валютна політика, труднощі реформування банківської системи. Доповідач також проаналізувала структуру витрат вітчизняних банків на початок 2016 року, отримавши наступні результати: процентні витрати склали 36,10%, комісійні – 43,10%, адміністративні – 13,80%, інші операційні витрати – 4,90% й відрахування в резерви – 2,20%.
 
Роксолана Володимирівна Левченко,  к.е.н., доцент кафедри банківської справи у доповіді «Кредитування реального сектору як необхідність забезпечення стабільного розвитку економіки» проаналізувала показники кредитної діяльності банків України й обсяги простроченої заборгованості за кредитами, аргументувавши, що стримуючими факторами щодо відновлення кредитування є: низький рівень інвестиційної привабливості країни, зниження ділової активності та некомфортність бізнес-середовища, значні ризики неплатоспроможності потенційних позичальників, наявність значного обсягу проблемних кредитів у портфелях банків. Серед пріоритетних завдань для відновлення кредитування, Роксолана Володимирівна окреслила наступні: повернення довіри населення до національної банківської системи з метою залучення коштів на банківські депозити, запровадження мораторію на ліквідацію банків, що виконують нормативи достатності капіталу та ліквідності, забезпечення державних гарантій депозитів клієнтів банків.
 
Олена Леонідівна Малахова, к.е.н., доцент кафедри банківської справи у доповіді «Процентна політика банків та сучасний стан її реалізації в Україні», підмітила, основними принципами організації процентної політики банку є наступні: покриття процентними доходами за позичковими операціями витрат на формування ресурсної бази банку для видачі кредитів різним групам клієнтів, встановлення процентної ставки на рівні, достатньому для забезпечення прийнятної рентабельності банківської установи, диференціація рівня процентних ставок згідно з результатами аналізу діяльності кожного індивідуального позичальника і відповідними умовами позичкової операції. Також доповідач дослідила кореляційний взаємозв’язок параметрів, що чинять вплив на процентну політику комерційних банків.
 
Тарас Ігорович Андрушків, к.е.н., доцент кафедри банківського менеджменту та обліку у доповіді «Проблеми продаж банківських продуктів» підкреслив, що банківські продукти мають абстрактний характер, що ускладнює їх сприйняття. Менеджер ж повинен вміти візуалізувати переваги продукту, налагодити особисті довірчі відносини з клієнтами, виокремитись на тлі конкурентів не застосовуючи шаблонів. Доповідачем також було проаналізовано відгуки клієнтів про роботу окремих банківських установ України.
 
Ярослав Іванович Чайковський, к.е.н., доцент кафедри банківської справи у доповіді «Управління ресурсами банків у Європейському Союзі: досвід для України», проаналізував, що частка іноземного капіталу в банківській системі окремих держав складає такі цифри: Словаччина – 96,72%, Чехія – 90%, Польща – більше 75%, Україна – 43,3%, США, Японія, Швеція – від 0 до 7%. Заходами з розвитку і вдосконалення управління депозитними операціями банків з врахування європейського досвіду можуть бути: підвищення кваліфікації працівників банку для покращення якості та культури обслуговування клієнтів, застосування комплексного обслуговування клієнтури як засобу підвищення конкурентоспроможності банку, доцільно використовувати депозитні рахунки, що мають змішаний режим функціонування.
 
Тетяна Богданівна Стечишин, к.е.н., доцент кафедри банківської справи у доповіді «Особливості розвитку банківської системи Чехії: уроки для України» перерахувала етапи становлення банківської системи Чеської республіки, а також зазначила, що структура банківської системи Чехії включає банки із чеським капіталом, банки за участю держави, банки за участю іноземного капіталу та філії іноземних банків. У 2015 році у Чеській республіці налічувалось 46 банків та філій іноземних банків відповідно до статистичних даних Чеського національного банку, а частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків чеської республіки складає 94,2%.
 
Ігор Святославович Кравчук, к.е.н., доцент кафедри банківського менеджменту та обліку у доповіді «Дисбаланси інвестиційних потоків у транскордонному вимірі (на прикладі України)» розглянув міжнародну інвестиційну позицію України, Польщі та єврозони, проаналізувавши залишок активів та пасивів на 01.01.2016 р. а також динаміку прямих та портфельних інвестицій в Україну та державні боргові цінні папери. Прямі іноземні інвестиції в Україну розглядалися з точки зору реального сектору та банків у період з першого кварталу 213 року по четвертий квартал 2015 року. Вага в фондовому індексі UX підприємств та банків ілюструється наступними даними: Авдіївський коксохімічний завод – 2,25%, Азовсталь – 7,07%, Райффайзен Банк Аваль – 18,44%, Центренерго – 28,79%, Донбасенерго – 9,30%, Мотор Січ – 21,05, Укрнафта – 13,11%.
 
Ольга Володимирівна Метлушко, к.е.н., старший викладач кафедри банківської справи у доповіді «Особливості кредитування комерційних банків України в сучасних умовах» розповіла, що кредити рефінансування надаються виключно для підтримки ліквідності банків і дають змогу забезпечити безперервність здійснення розрахунків в економіці. Також була подана динаміка структури операцій рефінансування НБУ банків у 2007-2015 рр. та міжбанківських ставок овернайт і процентних ставок НБУ станом на 04.05.2016 р. Шляхами подолання зазначених вище проблем може бути інституційна, фінансова та операційна незалежність Національного банку України, прозорість його діяльності, забезпечення відповідальності за цільове використання кредитів, натомість стабілізаційних кредитів – впроваджувати новий інструмент підтримки ліквідності банків – Emergency Liquidity Assistance (ELA).
 
Після виступу доповідачів, учасники круглого столу активно обговорювали проблемні та дискусійні питання.
 
У підсумку, завідувач кафедри банківської справи, д.е.н., професор, Олександр Валерійович Дзюблюк подякував усім присутнім за високий рівень проведення наукового заходу, адже саме зусиллями фахівців двох кафедр були заслухані глибокі та змістовні доповіді, які присвячені найбільш актуальним і значущим проблемам розвитку банківського сектору та його регулювання. Кожна проблема охоплює той чи інший аспект діяльності банків, але як вже було зазначено доповідачами, не можна вирішити одну проблему без вирішення іншої, не може бути здоровий банківський сектор у хворій економіці, як і не може бути здорова економіка з хворим банківським сектором. Олександр Валерійович констатував, що за 15 років існування двох кафедр вже є сформований дійсно потужний колектив науковці, здатних до грамотної оцінки усіх процесів як в економіці, так і в банківській сфері.
 
Підсумовуючи вище висловлені думки та позиції, Ольга Олегівна Іващук окреслила основні перспективи розвитку банківського сектору зокрема та монетарного регулювання загалом, а також подякувала усім учасникам заходу за новітні пропозиції.