ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 10 грудня 2015 р. у корпусі Євростудій ТНЕУ відбувся круглий стіл на тему: «Глобальна економіка в умовах спадного тренду сировинних цін: виклики та можливості для України», організований колективами кафедр економічної теорії, міжнародного менеджменту та маркетингу і міжнародної економіки. До роботи учасників заходу долучилися професор Університету Нурланда Анатолій Бурмістров та Президент Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний фонд соціальної адаптації» Володимир Рубцов.
 
Модератор круглого столу, д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії ТНЕУ Віктор Козюк у вступному слові звернув увагу на те, що спадний тренд сировинних цін має вплив на основні макрофінансові патерни функціонування глобальної економіки, загрожуючи різким погіршенням макроекономічних та фінансових умов експортерам сировини та ставлячи питання про реконфігурацію глобальних потоків капіталу та перспективи сировинного експорту України.
 
Під час наукової зустрічі було представлено й обговорено доповіді д.е.н., професорів Олени Сохацької, Віктора Козюка та Євгена Савельєва, а представник норвезького університету, професор Анатолій Бурмістров відзначив актуальність даної теми в світлі різкого погіршення ситуації в нафтовому секторі цієї північної країни та необхідності пошуку інноваційних альтернатив сировинному багатству.
 
Професор Олена Сохацька акцентувала увагу на формуванні біржових трендів на нафту, газ, золото, метали та пшеницю, засвідчуючи, що спадний тренд є не просто поточним станом на біржових ринках, а більш тривалою тенденцією, підтвердженням чого є лінія зниження цін котирувань ф’ючерсних контрактів. Підвищення значення аграрного сектору в експорті України не гарантує в таких умовах створення стимулів для зростання вітчизняної економіки, внаслідок чого пошук альтернатив сировинній моделі розвитку дуже гостро стоїть на порядку денному структурних реформ.
 
Професор Віктор Козюк у свій доповіді сконцентрувався на довгострокових трендах сировинних цін – супер-циклах – та драйверах цінової динаміки на відповідних ринках в контексті макроекономічного та інституціонального аналізу багатих на ресурси країн, а також в світлі виникнення нових макрофінансових джерел їх вразливості. Було відзначено, що гіпотеза Пребіша-Сінгера може не підтверджуватись у випадку, коли країна проводить контр-циклічну політику та підтримує високу якість інститутів, багаті на ресурси країни дедалі більше диференціюються за критерієм спроможності конвертувати сировинне багатство в соціальний добробут, довгострокові тренди сировинних цін зумовлюються глобальним попитом, внаслідок чого не варто переоцінювати економічне зростання періоду злету сировинних цін. Увазі учасників було запропоновано виокремлення нових каналів вразливості сировинних економік, а саме: корпоративний лівередж у сировинному секторі; корпоративний лівередж в суміжних секторах; платоспроможність сектора домогосподарств, позикова активність якого може бути асинхронною щодо фінансових умов, визначених глобальними тенденціями на сировинних ринках; структура видатків публічного сектора та його заборгованість в умовах негнучкості вниз соціальних видатків тощо. Доповідач наголосив, що незважаючи на те, що Україна за формальними критеріями не відноситься до сировинних економік, за характером якості інститутів та модальністю поведінки по шукачів ренти і формами прояву макроекономічної нестабільності – є типово однією з них. Відсутність контр-циклічних макроекономічних підходів вказує на повну неадекватність принципів макроекономічної політики за понад 20 років, а переоцінка високих темпів економічного зростання в сприятливі періоди виявилась способом політичного самозаспокоєння та спонукою до консервації боротьби за ренту, яка призвела до структурної деградації вітчизняної економіки та соціального розшарування. Незважаючи на  необхідність збереження значних інвестицій в аграрний та металургійний сектор вітчизняної економіки, останні не повинні розглядатись як структурні пріоритети. Навпаки, система макрорегуляторів повинна враховувати колосальні ризики вразливості до коливання світових цін таким чином, щоб несировинний експорт мав можливості визначати «секторне обличчя» вітчизняної економіки.
                                                                                       
Професор Євген Савельєв у доповіді зробив геополітичні акценти на проблемі зв’язку між ресурсним багатством і військовими конфліктами, стверджуючи, що сировинний добробут може швидко перетворитись на об’єкт політичної та військової експансії, тоді як високотехнологічний експорт сам по собі є атрактором глобальної торгівлі. Сировинні ціни можуть відображати політичні конфлікти між геополітичними центрами, внаслідок чого приблизно однаковий абсолютний програш від спадного цінового тренду на нафту ще не означає однаковий характер розподілу втрат і вигод від падіння цін на останню в розрізі країн. А це говорить про те, що геополітична сила, що спирається виключно на сировинне багатство, не може бути стійкою.
 
У процесі дискусії найбільш жваво обговорювалася роль аграрного сектору України як драйвера зростання. Беззаперечна конкурентна перевага України у цій сфері, однак, може не гарантувати успіху в процесі переорієнтації на зростання, засноване на глибині внутрішнього ринку, що, втім, не виключає необхідність пошуку варіантів поєднання працезабезпеченості України в аграрному секторі із високомаржинальною нішею еко-виробництв.