«Сучасні реформи у вищій освіті: досвід європейських університетів»
30 січня 2015 року відбувся методичний семінар, організований кафедрою банківської справи на тему: «Сучасні реформи у вищій освіті: досвід європейських університетів».
Із ґрунтовними доповідями виступили к.е.н., доцент Балянт Ганна Романівна та к.е.н., доцент Іващук Ольга Олегівна.
Доповідь на тему «Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі» представила до уваги присутніх к.е.н., доц. Г.Р. Балянт, в якій проаналізувала напрями реформування вищої освіти у ЄС, охарактеризувала основні принципи Болонського процесу та визначила стратегічні завдання Болонської системи, серед яких виокремила: досягнення високого інтелектуального та духовного рівня самореалізації особистості; масштабна підготовка висококваліфікованої робочої сили; ефективний розвиток людського капіталу; забезпечення високої конкурентоспроможності країни та формування інноваційної моделі економічного розвитку, що повинно забезпечити європейський рівень добробуту та соціального захисту громадян. Крім того, розповіла про основні тенденції в системі вищої освіти країн-учасниць Болонського процесу, а саме: стандартизація та сертифікація освітніх послуг й продуктів, що стало відповідним доповненням до жорсткої системи їх ліцензування та акредитації; щорічне зростання мобільності викладачів та студентів, внаслідок чого університети стають високодинамічними закладами, що орієнтуються не лише на національні пріоритети розвитку; швидке формування нетипових форм організації освітнього процесу (аутсорсингові моделі міжуніверситетської кооперації, дистанційне навчання тощо); гіперконцентрація вищої освіти у вибраних університетських центрах, загострення конкуренції між провідними ВНЗ, внаслідок чого відбувається подальша секторальна та регіональна сегментація ринків освітніх послуг; значне розширення освітнього простору через приєднання до ЄС нових держав; створення умов для збільшення експорту освітніх послуг та поступове затвердження основних ідей академічного глобалізму. Підсумовуючи, к.е.н., доц. Г.Р. Балянт описала ризики, якими наділене приєднання до Болонського процесу та відмітила, що у багатьох керівних європейських документах щодо розвитку вищої освіти зазначається, що університети в значній мірі повинні зберігати свої власні традиції, надбання, досвід. Тому мова не йде про пряме запровадження закордонного досвіду в навчальний процес українських ВНЗ.
К.е.н., доцент О.О. Іващук виступила із доповіддю на тему: «Реформування вищої освіти в Україні», в якій ґрунтовно охарактеризувала та проаналізувала основні завдання й напрями Стратегії реформування вищої освіти в Україні, а саме: реалізація права на доступ до вищої освіти; створення системи забезпечення якості вищої освіти; інтеграція вищої освіти і науки; забезпечення автономії ЗВО; фінансування вищої освіти; удосконалення структури системи вищої освіти; модернізація та професіоналізація управління вищою освітою; інтеграція у світовий освітній і науковий простір; професійний розвиток персоналу вищої школи; вища освіта як фактор підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Особливу увагу доповідач закцентувала на змінах, яких чекають вітчизняні ВНЗ у зв’язку із прийнятим у вересні 2014 р. нового Закону України «Про вищу освіту», зокрема відмітила, що згідно Закону якість освіти контролюватиме незалежний орган (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти); ВНЗ самостійно вирішуватимуть чи визнавати іноземні дипломи та ступені під час прийому на навчання і роботу; ректорів та деканів обиратимуть терміном на 5 років на прямих виборах викладацькі колективи, а також студенти, частка голосів яких збільшується до 15%; навчальні заклади можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатися майном, засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями; значно зросте роль органів студентського самоврядування, що вільно формуватимуться самими студентами; в Україні замість рівнів акредитації буде передбачено 5 освітньо-кваліфікаційних рівнів; навантаження на викладача на одну ставку зменшиться з 900 до 600 годин, а один кредит дорівнюватиме 30 годинам замість 36; студенти зможуть на власний розсуд обирати значну частину (не менше 25%) навчальних курсів та викладачів; з 2016 року запрацює механізм електронного вступу до навчального закладу і автоматичного розміщення держзамовлення, при цьому бюджетні місця зможуть отримати і приватні ВНЗ.
Після виступів доповідачів, викладачі кафедри банківської справи прийняли активну участь в обговоренні проблемних та дискусійних питань, що стосуються напрямів реформування вищої освіти в Україні та її інтеграції у світовий освітній простір. Зокрема, піднімались питання навчання та отримання освітньо-кваліфікаційних рівнів у коледжах, відсутності стандартів при формуванні робочих планів дисциплін, значної кількості непрофільних предметів на першому курсі навчання студентів та їх дублювання із шкільною програмою. Також активного обговорення набули питання укрупнення ВНЗ й створення наукових центрів в Україні, необхідності підвищення якості освіти за рахунок зменшення переліку дисциплін та збільшення часу їх викладання, як це практикується в європейських університетах.
Підсумувала методичний семінар к.е.н., доцент Г.Р. Балянт, відзначивши актуальність теми заходу, адже світові тенденції розвитку і входження української освіти в міжнародний європейський простір обумовлюватимуть оновлення системи вищої освіти, що потребуватиме подальшої її модернізації.