Науковий семінар «Формування системи фінансового моніторингу в банківській сфері України»
24 жовтня 2014 року відбувся науковий семінар, організований кафедрою банківської справи на тему «Формування системи фінансового моніторингу в банківській сфері України».
Розпочала науковий семінар із вступними словами заступник завідувача кафедри з науково-дослідної роботи к.е.н., доц. О.О. Іващук. Вітаючи усіх учасників заходу, вона вказала на актуальність теми і відзначила, що основою розвитку будь-якої держави є стабільність і ефективність функціонування її фінансово-кредитної сфери загалом й банківської зокрема, повноцінне забезпечення чого неможливе без впровадження дієвої системи фінансового моніторингу. Таким чином, система фінансового моніторингу сприяє не лише досягненню оптимального співвідношення між елементами соціально-економічного розвитку, підвищенню фінансової стабільності в державі, виявленню основних тенденцій функціонування суб’єктів ринку, обмеженню діяльності підприємств-монополістів, а й стабілізації розвитку економічних і соціальних процесів в країні.
Із ґрунтовними доповідями по темі наукового заходу виступили провідні спеціалісти кафедри банківської справи: к.е.н., ст. викладач Т.Б. Стечишин та к.е.н., ст. викладач О.В. Метлушко.
Так, ст. викладач Т.Б. Стечишин у своїй доповіді на тему «Система фінансового моніторингу в банківській сфері» зауважила, що фінансовий моніторинг полягає у здійсненні контролю за операціями, що здійснюються фізичними та юридичними особами через фінансових посередників – банків та небанківських фінансових установ. Доповідач звернула увагу на основні нормативно-правові документи,що передбачають запровадження системи фінансового моніторингу як на міжнародному (Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Вісім Спеціальних Рекомендацій FATF, Директива Ради ЄС про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей) так і всеукраїнському (Закони України: «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», «Про банки і банківську діяльність»; Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення; Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів) рівнях. Також в доповіді були проаналізовані особливості обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу, охарактеризовані суб’єкти державного фінансового моніторингу, визначені три основні схеми організації фінансового контролю, до яких віднесено: заборону великих за обсягом угод із готівкою без участі професійного посередника; обов’язкове повідомлення уповноваженого органу про всі угоди, сума яких перевищує певний обсяг; інформування про сумнівні угоди. Підводячи підсумок, Т.Б. Стечишин зауважила, що впровадження системи фінансового моніторингу в банківській сфері сприятиме створенню істотних переваг для всіх учасників банківської діяльності - як для комерційних банків та центрального банку України, так і для клієнтів.
Про необхідність здійснення фінансового моніторингу в банках розповіла у своїй доповіді на тему «Організаційно-аналітичні засади проведення фінансового моніторингу в банках України» к.е.н., ст. викладач О.В. Метлушко, охарактеризувавши практичні аспекти його здійснення у банківській системі України. Доповідач ґрунтовно проаналізувала взаємозв’язки між банками та правоохоронними органами і Державною службою фінансового моніторингу, які здійснюються опосередковано через НБУ. О.В. Метлушко акцентувала увагу й на проблемних моментах здійснення моніторингу та продемонструвала типології із відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, через вітчизняні банки. Крім того зауважила, що процес фінансового моніторингу є контрольованим і керованим тоді, коли він відбувається за єдиними для всієї системи правилами, відмітивши при цьому неузгодженість нормативно-правової бази між державними органами та центральним банком України. Відмітила й те, що в Україні нерідко банки стають співучасниками кіберзлочинів й охарактеризувала їх найпоширеніші види, серед яких відзначила: банкоматне шахрайство,шахрайство в торгівельно-сервісних мережах та в мережі Інтернет. Підводячи підсумок, О.В. Метлушко запропонувала напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері попередження та протидії легалізації доходів, пов’язаних із кіберзлочинністю, а також окреслила технічні та організаційні заходи попередження кіберзлочинів банківськими установами.
Заслухавши представлені доповіді, провідні фахівці кафедри взяли активну участь в обговоренні проблемних і дискусійних питань щодо здійснення фінансового моніторингу в Україні та напрямів його покращення.
Зокрема, к.е.н., доц. З.К. Сороківська звернула увагу на те, що основною проблемою в Україні є недостатня освіченість працівників банків в сфері фінансового моніторингу. Зокрема, повинні проводитись навчання для банківських працівників і видаватись відповідні сертифікати, адже на сьогодні опрацювання суто інструктивних законодавчих актів при проведенні фінансового моніторингу, є недостатнім.
На проблеми, пов’язані із відповідальністю за проведення та якість результатів фінансового моніторингу, звернув увагу викл. В.Я. Рудан, відзначивши, що й досі немає установи, яка була б уповноважена вводити санкції для виконавців такого виду моніторингу.
К.е.н., доц. О.Л. Малахова відзначила, що нестабільність економіки України також виявляє можливості для зловживання банківськими установами. В Україні фінансовий моніторинг проводився неповноцінно, оскільки із запізненням виявляються банки, які здійснюють незаконну діяльність. Крім того, поки буде тіньовий сектор, гроші функціонуватимуть поза банками, буде нелегальний бізнес в Україні, до тих пір буде і бажання «відмивати» кошти через конвертаційні центри.
К.е.н., ст. викладач Метлушко доповнила, що зняття готівки проводилося опосередковано, через систему «Клієнт-банк», дистанційне банківське обслуговування та Інтернет-банкінг. Важливим є те, що в Україні фінансовому моніторингу підлягають суми від 150 тис. грн., якщо ж суми будуть меншими, то ніхто не піддаватиме їх контролю.
Підводячи підсумки, к.е.н., доцент О.О. Іващук відзначила, що в сучасних умовах в банківській сфері необхідним є розвиток стратегічного моніторингу, який повинен носити програмно-цільовий характер;виводити рекомендації з антикризового регулювання банківської діяльності на всіх управлінських рівнях;включати в моніторингове середовище не лише НБУ і його територіальні управління, а й органи місцевого самоврядування, професійні асоціації і спілки;забезпечувати прямі і зворотні інформаційні зв’язки між учасниками моніторингового процесу. З урахуванням необхідності підвищення і поступового вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів України, доцільно розвивати й регіональний фінансовий моніторинг вітчизняного банківництва, що потребує не лише аналізу економічних, правових, інформаційних і методичних механізмів взаємодії всіх суб’єктів регіонального господарського комплексу, а й з’ясування впливу на регіональний соціально-економічний розвиток мезо-, макро-, мета- і мегачинників. У вітчизняних комерційних банках доцільно проводити фінансовий моніторинг клієнтської бази, чутливості портфелів банку до зміни різних ризиків, прибутковості наявних капіталу і активів, зростання ринкової вартості банківських установ, якості фінансового менеджменту, ефективності функціонування банку загалом і реалізації окремих продуктів й надання послуг зокрема. Розглянуті перспективи функціонування фінансового моніторингу в банківській сфері дозволять в подальшому забезпечувати захист банківського сектора та фінансово-кредитної сфери України від системних криз.