Павло Загребельний – корифей Тернопільського драмтеатру
Цього року йому виповнилося б вісімдесят. Але ось уже сімнадцять літ Павла Загребельного, який впродовж тривалого часу очолював Тернопільський обласний музично-драматичний (нині український академічний драматичний) театр ім. Т.Шевченка, нема з нами. Того сумного дня він впав на порозі своєї квартири, підкошений інфарктом.
Світла пам'ять про цю людину залишається в душах усіх, хто його знав. Про корифея театральної сцени його сучасники згадують лише хороше. Його називають "геральдом сцени", "явищем у мистецтві", "характерним чоловіком", "своєрідним космосом".
Життя для митця — це творчість. Павло Іванович Загребельний пройшов свій творчий шлях двома головними дорогами — акторською та режисерською, віддавши все своє життя єдиному Тернопільському театрові, оскільки театр був для нього всім — і життям, і долею.
…Павло Загребельний народився 22 червня 1934 року в селі Рождественське Драбівського району Черкаської області.
Батьки Павла хотіли, щоб син став агрономом, тому після школи він вступив до сільськогосподарського технікуму у Золотоноші та здобув цю спеціальність.
А за покликом власної душі у 1957 - 1961 роках Загребельний навчався на омріяному акторському факультеті Київського театрального інституту.
У 1961 році Павло Загребельний за розподілом став актором Тернопільського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.
У пам’яті шанувальників Мельпомени залишилися найколоритніші ролі Павла Івановича Загребельного — Тараса Бульби з однойменної вистави за повістю М.Гоголя, дядька Лева з «Лісової пісні» Лесі Українки, Лавріна Запорожця з «Незабутнього» за творами О.Довженка, Платона з «Дикого Ангела» О.Коломійця та ще десятка акторських (у виставах та фільмах) і режисерських робіт, із котрими театр не тільки виступав на своїй рідній сцені, а й по кілька разів на тиждень виїжджав до районних центрів, у села до глядачів.
Павло Іванович Загребельний відомий ще і як талановитий кіноактор. Він знімався у кінострічках «Чортова дюжина» в ролі козака Балабана, «За двома зайцями», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Веселі Жабокричі», «Вершники» та ін.
Режисерському талантові Загребельного завжди були притаманні глибина філософських узагальнень, висока поетична образність, художня довершеність.
Його лебединою піснею як режисера став телевізійний варіант вистави "Ніч перед Різдвом" за Миколою Гоголем за участю акторів Тернопільського драмтеатру...
В останні роки свого життя Загребельний знайшов себе у викладанні. З 1995 року він був професором Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.
У Тернополі ім’я нашого земляка завжди звучить у переліку найшановніших митців.
Павло Іванович був не випадковістю, а явищем у мистецтві. Україна багато втратила із смертю Павла Загребельного. Він ще багато міг зробити, сказати, зіграти. Бог дав йому великий розум, щедрий талант, але відміряв короткий вік.
За матеріалами періодичних видань та Інтернет – ресурсів.