15 травня 2014 року студентським науковим гуртком кафедри банківської справи «Банківський аналітик» був проведений семінар «Грошово-кредитна політика та перспективи її оптимізації в сучасних умовах»
Зі вступним словом виступила Марина Варга, відмітивши, що вибір правильної грошово-кредитної політики впливає не тільки на економіку країни, але і на її соціальну сферу, тому тема наукового заходу є дуже актуальною на сьогоднішній час.
Розпочала семінар Ірина Замолинська, студентка групи ФБС-21, зазначивши, що сучасний етап розвитку економіки України висуває нові вимоги до економічної політики держави, де важливу роль займає механізм макроекономічного регулювання – грошово-кредитна політика. Студентка озвучила нормативне значення грошово-кредитної політики, навела її об’єкти, суб’єкти та цілі. Також доповідач відмітила, що за характером впливу на грошовий ринок грошово-кредитної політики інструменти поділяються на прямої дії (адміністративні) та опосередкованої (ринкові). У країнах з розвиненою економікою перевага віддається інструментам опосередкованої дії, тобто ринковим, а у країнах з перехідною економікою, де значну роль відіграє державний сектор і ринкові відносини та інститути ще недостатньо розвинуті, доцільно поєднувати опосередковані та прямі інстру¬менти грошово-кредитної політики.
Про перспективи розвитку грошово-кредитної політики в Україні розповів Віталій Палій, студент групи ФБС-43. Доповідач відзначив, що головна роль у розробці та реалізації монетарної політики належить НБУ, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Як передбачено Конституцією України (ст. 100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Тому враховуючи специфіку України щодо розподілу повноважень у сфері грошової вла¬ди, в процесі розробки грошово-кредитних стратегій необхідна тісна взаємодія Ради та Правління НБУ, Кабінету Міністрів, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України. Також студент вказав, на те, що підтримка інвестиційно-інноваційного зростання економіки має для України стратегічне значення і визначив низку завдань грошово-кредитної політики НБУ щодо відновлення економічного зростання в Україні.
Прохоцький Андрій, студент групи БСм-51, представив доповідь «Зарубіжний досвід ефективної грошово-кредитної політики». Доповідач навів приклад Польщі та Угорщини як країн із використанням ефективної грошово-кредитної політики. Відтак, студент визначив, що у забезпеченні дієвості монетарного трансмісійного механізму щодо досягнення цілей грошово-кредитної політики Національного банку Польщі велику роль відіграють її інструменти. Перш ніж перейти до таргетування інфляції, центральний банк напрацював ринковий інструментарій грошово-кредитної політики, який дає змогу ефективно керувати короткостроковими ринковими ставками на міжбанківському ринку. Аналізуючи досвід Угорщини, доповідач зробив висновок, що у сучасній грошово-кредитній політиці центрального банку Угорщини важливе місце відводиться обмінному курсу національної валюти та контролю за його впливом на динаміку інфляції. Так, основним інструментом регулювання обмінного курсу є офіційні відсоткові ставки, а валютні інтервенції залишилися важливим монетарним інструментом грошово-кредитної політики. Центральний банк здійснює граничні інтервенції на валютному ринку (за верхньою та нижньою межами широкого валютного коридору (±15%), аби утримувати коливання курсу форинта у визначених межах. А відтак особливістю реалізації грошово-кредитної політики в Угорщині є необхідність дотримання широкого коридору у валютній політиці та режиму таргетування інфляції, що зумовлює конфлікт цілей монетарної політики.
Після виступу доповідачів учасники наукового заходу перейшли до активного обговорення тематики семінару.
Зокрема, Віталій Палій, студент групи ФБС-43 відзначив, що Україна поки що не має змоги перейти на режим інфляційного таргетування, щонайменше найближчі 5 років, тому що НБУ є досить політично залежним органом, а також навів приклад США, де ФРС взагалі не залежить від уряду.
В.Я. Рудан, куратор гуртка СНГ «Банківський аналітик», додав, що ще з 2002 року НБУ задекларував перехід України на режим таргетування інфляції, але на практиці це виявилось неможливим, тому що таргетування залежить від валютного курсу, який на 70% впливає на інфляцію.
Доктор економічних наук, професор, завідуючий кафедрою банківської справи О.В. Дзюблюк, звернув увагу на те, що ФРС не керується ніякими таргетами. Основна її мета - це забезпечення прийнятного рівня інфляції і підтримання відповідного рівня безробіття. Так, при використанні різних нестандартних інструментів, ФРС вийшла на пряме кредитування, що є порушенням всіх правил діяльності центрального банку.
Юлія Якименко, студентка групи БСм-51 підкреслила, що однією із проблем формування грошово-кредитної політики є певна неузгодженість із її цілями і не існує єдиного систематизованого підходу. Якщо взяти до уваги динаміку золотовалютних резервів з 2010 року, то можна помітити значне зменшення їх обсягу, що є дуже негативним явищем. Внаслідок цього необхідно узгодити фіскальну та бюджетну політики, оскільки вони мають різний вплив на грошову масу. Також, враховуючи досвід зарубіжних країн, потрібно поступово знижувати ставку рефінансування.
В.Я. Рудан звернув увагу на те, що необхідно вести чіткий контроль за цільовим використанням кредитів рефінансування.
Марина Варга, студентка групи ФБС-33 відмітила, що в ситуації, коли кредити рефінансування надавалися банкам із найбільшим капіталом, деякі невеликі банківські установи мали б припинити свою діяльність, так як вони не дотримуються нормативів. Відтак, студентка зазначила, що актуальним питанням залишається економіко-політична незалежність Національного банку України.
Професор О.В. Дзюблюк наголосив на нестабільності валютного ринку та вказав на фактори, що зумовили девальвацію національної валюти. Зокрема, проаналізував стан платіжного балансу України, вказавши, що профіцит в 2 млрд. дол. був зумовлений в результаті значного припливу коштів за фінансовим рахунком – 18 млрд. дол., при від’ємному сальдо поточного рахунку в розмірі 16 млрд. дол., що свідчить про відсутність впливу на валютний ринок динаміки зовнішньоекономічної діяльності країни. Водночас, професор зауважив, що в банківській системі України спостерігалася надлишкова ліквідність, чому сприяв НБУ, надаючи кредити рефінансування при й так надмірних залишках на кореспондентських рахунках банків. Так, якщо впродовж 2013 року середньоденні залишки коштів на кореспондентських рахунках банківської системи складали приблизно 25 млрд. грн., то вже з середини лютого 2014 року - 30-33 млрд. грн., що підштовхнуло комерційні банки до спекуляцій на валютному ринку. Професор окреслив заходи монетарної політики, застосування яких регулятором дозволить припинити девальвацію національної валюти, а саме: зупинення торгів на валютному ринку, відкликання генеральної ліцензії у комерційних банків, запровадження жорстких обмежень на відкриту валютну позицію. Відтак, за таких умов, доцільним є таргетування не інфляції, а валютного курсу, який є показником стабільності монетарної сфери економіки.
Марина Варга, студентка групи ФБС-33 зауважила, що НБУ зараз важко контролювати готівку в обігу, що спричинено великим розвитком тіньового сектору. Вона навела статистику, де зазначила, що залишки кредитів, які надані резидентам станом на березень 2014 року становили 1002 млрд. грн, а депозити зменшились, що свідчить про недовіру населення до діяльності банків.
Олег Сивик, студент групи ФБС-21, висловив думку, що необхідно створити контролюючий орган для комерційних банків, який би відслідковував спрямування отриманих від НБУ коштів та при виявленні порушень проводив ліквідацію банку в декілька етапів.
Марина Варга подякувала доповідачам за ґрунтовні доповіді і побажала всім присутнім творчого натхнення в подальших наукових дослідженнях.
