ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Розпочала науковий семінар із вступними словами заступник завідувача кафедри з науково-дослідної роботи к.е.н., доц. О.О. Іващук. Вітаючи усіх учасників заходу, вона вказала на актуальність теми і відзначила, що в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки та інтеграції України до світового економічного простору об’єктивно необхідними є забезпечення стабільності функціонування вітчизняної валютної системи, гармонізація інтересів експортерів та імпортерів, досягнення рівноваги платіжного балансу України. Саме за допомогою валютно-курсової політики створюється основа для розвитку міжнародних економічних відносин шляхом впливу на валютний курс. О.О.Іващук зауважила, що проблеми формування і реалізації валютно-курсової політики за сучасних умов притаманні будь-якій економічній системі, навіть найрозвиненішій, оскільки коливання валютного курсу спостерігають у всіх без виняткукраїнах, що завдає потужного удару реальному рівню життя населення і підриває його довіру до центрального банку. Саме тому, на сучасному етапі важливим є зосередження уваги на ефективності проведення валютно-курсової політики, за допомогою якої можна передбачати і успішно вирішувати найскладніші проблеми.

Із ґрунтовними доповідями по темі наукового заходу виступили провідні спеціалісти кафедри банківської справи:к.е.н., доц. Ю.М. Галіцейська та к.е.н., доц. Б.П. Адамик.

Зокрема, к.е.н., доц. Ю.М. Галіцейська у своїй доповіді на тему «Особливості валютно-курсової політики Національного банку України в умовах глобалізації» відзначила, що за сучасних умов розвитку вітчизняної економіки та інтеграції України до світового економічного простору об’єктивно необхідними є забезпечення стабільності функціонування національної валютної системи, гармонізація інтересів експортерів та імпортерів, досягнення збалансованості платіжного балансу України. Саме за допомогою валютно-курсової політики створюється міцна основа для розвитку міжнародних економічних відносин шляхом впливу на валютний курс – індикатор усіх процесів, що відбуваються в економіці. Також проаналізовано динаміку офіційного курсу гривні щодо долара США та зауважено, що у вересні й листопаді 2012 року гривня, зазнавши сезонного та спекулятивного впливу, знецінилась на 3,7% при цьому девальвація розпочиналась на ринку готівкових продажів, а вже потім поширювалась на міжбанківський ринок.Осінню 2013 року значного підвищення сезонного попиту на іноземну валюту не було, не відбувалося таких спекулятивних загострень, як рік тому. Ю.М. Галіцейська звернула увагу на те, що ще одним фактором впливу на ситуацію на валютному ринку України є стан платіжного балансу країни, зокрема уповільнення темпів зростання вітчизняного експорту суттєво впливає на обсяги надходження іноземної валюти на внутрішній ринок. Так, ключовими позиціями експорту, які приносять левову частку надходжень іноземної валюти на ринок є мінеральні продукти та чорна і кольорова металургія. В якості підсумків підкреслено, що навіть створивши сприятливі умови для переходу до більшої гнучкості динаміка обмінного курсу гривні має залишатися підконтрольною НБУ і не генерувати додаткові ризики для економіки та фінансово­кредитної сфери.

Про значення та необхідність валютних обмежень у сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки розповів у своїй доповіді к.е.н., доц.  Б.П. Адамик, відзначивши, що валютні обмеження – це сукупність адміністративних інструментів державного регулювання валютних відносин, що характеризують обмеження права володіння, користування та розпорядження валютними цінностями на території України, а такожкомплекс заходів заборонного характеру стосовнопорядку здійснення валютних операцій з валютними цінностями на території України. Зауважено, що в сучасних умовах НБУ використовує адміністративні заходи та проводить інтервенції на валютному ринку, які стримують курс гривні до долара США від різких коливань. Проте ризики дестабілізації ситуації на валютному ринку залишаються все ще високими, які проявляються у таких явищах як: високий рівень невизначеності щодо розвитку світової економіки та зовнішніх фінансових ринків, погіршення стану платіжного балансу, високий рівень зовнішньої заборгованості України. За таких умов доцільним є використання гнучкого валютного курсу, оскільки зміна курсу національної грошової одиниці на 1-2 % в рік не спричинить значних витрат для вітчизняної економіки. Також проаналізовано зарубіжний досвід проведення валютно-курсової політики і вказано на те, що розвинені країни світу уже давно використовують гнучкий валютний курс. Б.П. Адамик зауважив, що одним із перших кроків до використання гнучкого валютного курсу повинна стати прив’язка національної грошової одиниці до кошика валют долар/євро. Підсумовуючи доповідач підкреслив, що коливання курсу грошової одиниці не є негативним явищем за умови здійснення усіх розрахунків та платежів у економіці в національній одиниці.

Заслухавши представлені доповіді, провідні фахівці кафедри взяли активну участь в обговоренні проблемних і дискусійних питань щодо ефективності використання гнучкого валютного курсу та проведення валютно-курсової політики Національним банком України.

Так, к.е.н., доц. З.К. Сороківська звернула  увагу на те, що, згідно із думками провідних аналітиків, керована девальвація гривні до 10% не буде мати негативного впливу на розвиток вітчизняної економіки. Проте НБУ здійснює протилежні заходи для забезпечення стабільності валютного курсу гривні, які полягають у проведенні різних валютних обмежень та збільшення норми обов’язкового резервування щодо депозитів в іноземній валюті.

Про російський досвід проведення валютно-курсової політики розповіла к.е.н., доц. О.Л.Малахова, відзначивши, що у Росії існує законопроект щодо примусової конвертації іноземної валюти у національну. Проблема ефективності проведення валютно-курсової політики та доларизації економіки стосується не лише України, а й усіх країн пострадянського простору. Тому в сучасних умовах необхідними є заходи щодо сприяння розвитку аграрного сектору, активізації національного виробництва, забезпечення конкурентоспроможного середовища. Оскільки вирішення проблем щодо режиму валютного курсу не можливе при використанні лише монетарних заходів.

Викладач кафедри В.Я. Рудан звернув увагу, що монетарна політика України в умовах глобальних економічних перетворень впродовж останніх п’яти років здійснюється центральним банком у вигляді девальвації гривні. Однак, така політика без впровадження адекватних фіскальних заходів не призведе до економічного зростання та стабільності, а буде мати лише короткостроковий характер.

К.е.н., доц. Б.П. Адамик зауважив, що суть стабільності валютного курсу в світі полягає в тому, щоб коливання валютного курсу були прогнозованими і контрольованими. Саме такі процеси забезпечать стабільність в умовах глобалізації. Завдання центральних банків розвинутих країн світу полягає не у забезпеченні стабільності валютного обмінного курсу, як це відбувається в Україні, а у забезпеченні стабільності цін. За таких умов незначні коливання валютного курсу не будуть мати негативного впливу на розвиток економіки.

Протилежні позиції висловив завідуючий кафедрою банківської справи, д.е.н., професор О.В. Дзюблюк, відзначивши, що практика усіх держав світу свідчить, що в умовах значного дефіциту платіжного балансу та при спробах утримування валютного курсу на незмінному рівні неминучими наслідками цього є або девальвація національної валюти або вичерпання офіційних золотовалютних резервів. Останнім часом профіцит платіжного балансу України забезпечувався рахунком операцій з капіталом та фінансових операцій. Однак, на практиці це свідчить про зростання боргового навантаження на економіку. Та ще й за умов пониження позицій України провідними рейтинговими агентствами можливості доступу до зовнішніх ринків запозичень будуть вкрай обмежені.  Водночас відмова від курсової політики, спрямованої на забезпечення стабільності обмінного курсу, на даному етапі економічного розвитку є передчасною, оскільки завдасть відчутної шкоди уже досягнутій на сьогодні макроекономічній стабільності. За таких умов рішення НБУ про відмову від підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці призведе лише до повторення ситуації 2008 року. Вихід полягає в перегляді макроекономічної політики держави і створенні належних умов для стимулювання внутрішнього попиту з тим, щоб обмежити залежність української економіки від зовнішніх ринків, а також інвестиційно-інноваційного розвитку національного господарства з тим, щоб нарощувати експорт продукції із високим ступенем переробки і скорочувати експорт напівсировини, забезпечуючи тим самим активне сальдо торгового балансу, яке матиме позитивний вплив на стабілізацію обмінного курсу гривні. А до того дії НБУ щодо утримання стабільного курсу гривні слід вважати правильними, так як різкі коливання курсу національної грошової одиниці відносно долара США можуть призвести до макроекономічної і фінансової дестабілізації, що матиме самі негативні наслідки не лише для банківської системи України, а й для усієї економіки. 

Підсумовуючи, к.е.н., доцент О.О. Іващук відзначила, що валютно-курсова політика може як сприяти, так і гальмувати економічне зростання. Ефективна її реалізація сприятиме посиленнюконкурентоспроможності вітчизняних виробників та сталому зростанню макроекономічних показників. Це потребує достатньо виваженої політики НБУ участині допущення коливань валютного курсу та інтервенцій, як у період надлишку валюти на ринку, так і її дефіциту. Вибір системи регулювання валютного курсу потрібно розглядати як у короткотерміновій, так і в довготерміновій перспективах, а відтак вибір цілей, методів та інструментів курсового режиму маєбути заснований на багатоваріантних розрахунках, що будуть враховувати всіможливі наслідки зміни для економіки загалом та кожного її суб'єкта зокрема.