Вшанування 80-ої річниці Голодомору 1932 -33 рр. «Свіча пам’яті»
Нещодавно для студентів ІІІ-ІV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» ТНЕУ було проведено круглий стіл «Голодомор 1932-33 рр. у документах». Доповідачі у своїх виступах аналізували документальні джерела, що засвідчували про підтримку західноукраїнської громади населення радянської України, акцентували увагу на споминах жителів Тернопільщини, які у час 30-х років ХХ ст. перебували у Харківщині, Дніпропетровщині, Луганщині та ін. областях.
Історія свідчить, що доходило до того, що при переїзді через Україну в пасажирських поїздах наказали завішувати вікна, щоб подорожні випадково не побачили тих жахіть, які Москва творила на українських чорноземах, - зазначила у своєму виступі А. Філіпчук. Джерелейко І. навела слова споминів Валентини Павленко, яка проживала в м. Бучачі: “Коли вимирають люди на війні – це закономірність, нехай гірка та неминуча. Коли ж у мирний час люди вмирають тому, що не мають що їсти, бо так комусь заманулося, - це злочин, якому ніколи і ніде не буде прощення”.
У доповідях звучало, що українські землі у ХХ столітті називають «кривавими землями». Найтрагічнішою сторінкою історії України та уселюдської історії був Голодомор 1932-1933 рр. Упродовж короткого часу зруйновано основу української нації, селянство. Слово “голод”, а тим більше “Голодомор” у радянській історичній науці не вживалися. Натомість читаємо: “Але в успіхах реконструкції сільського господарства були і тіньові сторони…”
Вперше в СРСР про факт голоду 1932-33 рр. з офіційної трибуни згадав 25 грудня 1987 р. Володимир Щербицький у доповіді, присвяченій 70-річчю “встановлення радянської влади в Україні” (у цей час комісія американського Конгресу почала друкувати перші результати жахливих масштабів Голодомору). Згадка була поверховою, і причиною голоду була оголошена “засуха”, але принципово новим було визнання самого факту – раніше дозволено було згадувати лише про нестачу продуктів”.
Офіційна пропаґанда і статистика в СРСР не лише замовчували відомості про трагедію початку 30-их років, а й, як відомо, прагнули взагалі не вживати слово “голод”. Всі документи ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У мали гриф “цілком таємно”. За будь-які спроби сказати правду про Голодомор нещадно карали. А коли після перепису, проведеного в СРСР у 1937 р., виявилися істотні демографічні втрати порівняно з попереднім переписом 1926 р., Сталін наказав репресувати всіх тих, хто його проводив. Був також ліквідований всесвітньо відомий Демографічний інститут АН УСРР. Що ж до самого перепису 1937 р., то його оголосили скасованим і провели новий у 1939 р. Оцінки істориків розходяться від 2 млн до 10 млн осіб, загиблих від голоду.
У період Голодомору 1932-33рр. за якихось 17 місяців зупинилось мільйони сердець, практично жодну родину не минуло страшне лихо – втрата рідних від голодної смерті. Навесні 33-го по країні від голоду вмирало 17 людей щохвилини, тисяча-щогодини, майже 25 тис. осіб – щодоби… Це страшна жертва, на яку прирік українську націю сталінський режим.
Кандидат історичних наук, доцент Цуп О.В. провела відкриту лекцію перед старшокласниками середньої школи №16 «Голодомор 1932-33 рр. – негаснуча пам’ять українського народу». Утвердження в УРСР тоталітарного ладу супроводжувалося нечуваними акціями упокорення голодом та широкомасштабними репресіями стосовно мільйонів українців. Вони привели не лише до фізичного винищення найбільш активної частини нації, а й понівечили долю багатьох людей. За розмахом знищення населення власної країни комуна не знає собі рівних у світовій історії. Назавжди залишиться в пам’яті людства Голодомор та Великий Терор, – наголосила О.В. Цуп.
Кандидат історичних наук, старший викладач Недошитко І.Р. разом із студентами ДІД-21 відвідала виставку, присвячену Голодомору 1932-1933 рр. у Державному архіві Тернопільської області. Майбутні фахівці із документознавства мали нагоду ознайомитися із світлинами західноукраїнської україномовної періодики, де тернопільська громада активно (матеріально і морально) відгукнулася на події Голодомору.
Для студентів І курсу ФЕУ, ФАЕМ, УНФЕМ, ФМБМ, ФББ також продемонстрували документальний фільм «Голодомор: особливий погляд»
