ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Двадцятого листопада 2013 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України відбулись парламентські слухання про становище молоді в Україні «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність». У складі делегації Ради молодих учених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України участь у слуханнях взяв її консультант, директор НДІ інноваційного розвитку та державотворення ТНЕУ, доктор економічних наук, професор Григорій Монастирський.

Майже 85% молодих людей вважають, що в Україні нині важко досягнути успіху. Водночас кожен другий представник молоді переконаний: зробити це за кордоном набагато легше. Такі результати соціологічного дослідження Інституту Горшеніна озвучив під час парламентських слухань Голова Верховної Ради Володимир Рибак. Це, за його словами, дуже небезпечна для нас інформація. Адже понад 11 мільйонів українців становлять молоді люди у віці від 18 до 35 років.

Загалом питання працевлаштування молоді після отримання дипломів є одним із найбільш обговорюваних в Україні в останні роки і водночас найскладнішим. Зокрема, через те, що кількість випускників значно більша, ніж робочих місць. Роботодавець обирає того, хто відповідає його точним вимогам щодо кваліфікації, досвіду роботи. Щоправда, таке явище притаманне не лише для нашої країни, а й всієї світової спільноти. У глобальному масштабі вірогідність її безробіття майже втричі вища, ніж дорослого населення. За словами міністра молоді та спорту Равіля Сафіулліна, вкрай гостро також стоїть проблема застосування роботодавцями до молодих людей неповного режиму занятості, а також неформальної зайнятості. «Вища освіта, яка стає нормою, на жаль, не гарантує конкурентоспроможності. Сучасний український ринок праці перенасичений юристами, економістами, представниками професій, пов’язаних із соціально-політичним напрямком. Серед найбільш затребуваних — фахівці галузі інформаційних та біотехнологій, менеджменту та медицини, сфери обслуговування, страхування, інженерно-технічних спеціальностей», — зазначив він. Утім, ситуація не безнадійна. Як зауважила міністр соціальної політики Наталія Королевська, у поточному році обсяг працевлаштування молоді збільшився на 40 відсотків. 

У свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний переконаний: парламент, уряд та органи місцевого самоврядування зобов’язані консолідувати свої зусилля для забезпечення соціальної стабільності та захищеності наших молодих громадян. І найголовніше — невідкладно вжити заходів щодо зменшення рівня молодіжного безробіття. «Україна має значний молодіжний потенціал, хоча в цілому молоді спеціалісти затребувані на ринку праці лише в окремих його сегментах. У загальній чисельності працездатного населення молодь становить понад 47%, у тому числі понад вісім мільйонів — економічно активної молоді. При цьому частка молоді у загальній чисельності безробітних із кожним роком зростає, відповідно, збільшується і кількість громадян, які отримують від держави допомогу по безробіттю», — зазначив він. Водночас депутат висловив занепокоєння ініціативою Президента щодо скорочення вікового цензу для молоді з 35 до 28 років. Про це, за його словами, йдеться у підписаному главою держави указі «Про стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року». На думку А. Палатного, це сприятиме відпливу молодих фахівців за кордон та може спричинити згортання молодіжних програм пільгового кредитування на придбання житла або здобуття вищої освіти.

Підбиваючи підсумки слухань, Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік, зокрема, наголосив, що причиною безробіття, яке учасники зібрання називали найбільшою проблемою, є не лише економічна криза, а й передусім науково-технічний прогрес. «Постійне вдосконалення технологій дозволило відмовитися від рутинної роботи, яка стала непотрібною. На часі творчі професії, наука й новітні технології. Система освіти повинна сприяти опануванню відповідних знань. Тому навчальні заклади мають відігравати визначальну роль в адаптації молодих людей до сучасних вимог сьогодення», — зауважив він. А реалізувати ці наміри, на його переконання, допоможе впровадження ефективної молодіжної політики в державі. У цьому контексті І. Калєтнік наголосив на необхідності удосконалення законодавчої бази, а також фінансування у повному обсязі існуючих державних та регіональних програм, направлених на підтримку молоді.

Взявши участь в обговоренні доповідей керівників органів державної влади, д.е.н., професор ТНЕУ Григорій Монастирський наголосив на неприпустимості зменшення віку молодого вченого з 35 до 28 років, приєднався до пропозицій щодо вдосконалення законодавчого забезпечення процесу співпраці науки з вітчизняними підприємствами реального сектору економіки з метою стимулювання суб’єктів господарювання інвестувати в розвиток наукової сфери, звернув увагу на необхідності збереження фінансування наукових досліджень університетів за кошти державного бюджету України.