Пам’яті Великої Людини

Дата: 11-11-2013, 15:19 | Автор: Відділ гуманітарної освіти та виховання

 

 Він пішов, зачинились двері,

Не прийде уже більш до нас…

І лише на цупкому папері

Його ім’я напише час.

Бо прожив не даремно, не марно,

Бо ж для всіх він палав, горів,

І без фальші, лиш так, звичайно,

Над усе він любити вмів.

Усього себе віддавав щоденно,

Не спинявся на крок, на мить,

Працював якось так священно,

Що не можна було не любить

Його слово, науку, повчання,

І усмішку, й таку милу ходу,

Бо до всього було бажання,

Бо у всьому він бачив мету.

Не прийде уже більш на пару,

Не бажатиме щастя усім,

Та не вмерли його ідеали,

І поглине ще тиша грім.

Пам'ятатимем батьку, ректоре,

Бо забути не маємо права.

Так яскраво, в небесному секторі

Ваша зірка уже запалала!


Юрій Дзюла