ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 31 жовтня 2013 року відбувся науковий семінар, організований кафедрою банківської справи «Антикризова система управління банківською системою України».

У своєму вітальному слові заступник завідувача кафедри з науково-дослідної роботи к.е.н., доцент О. О. Іващук вказала на актуальність теми і відзначила, що протягом останніх років банківські системи багатьох країн опинилися в кризовій ситуації. Причинами цього є не лише макроекономічні чинники, але й непідготовленість банківських установ до кризових явищ. Світова банківська криза довела необхідність розробки та впровадження ефективного антикризового управління, а також реалізації антикризового регулювання банківської системи. 

Ольга Олегівна зауважила, що антикризове управління спрямовується на оптимізацію фінансових показників функціонування банківського сектору, подолання диспропорцій розподілу фінансових ресурсів, оцінку та врахування операційних ризиків банків, а також на оптимізацію розрахунків з кредиторами та позичальниками в реальному секторі економіки. Саме тому, на сучасному етапі важливим є зосередження уваги на антикризовому управлінні, за допомогою якого можна передбачати і успішно вирішувати найскладніші проблеми.

Із ґрунтовними доповідями по тематиці наукового семінару виступили провідні науковці кафедри банківської справи: к.е.н., доцент Т. С. Стубайло та к.е.н., доцент Г. Р. Балянт.

Зокрема, к.е.н., доцент Т. С. Стубайло у своїй доповіді «Вплив фінансової кризи на банківську систему України» відзначила, що криза банківської системи – це об’єктивне стресове явище, проявами якого є порушення стабільності банківських установ, нездатність та неспроможність суб’єктів системи дотримуватись обов’язкових вимог банківської діяльності, виконувати покладені на них функції та взяті зобов’язання, що вимагає узгоджених ефективних дій органів державного управління та власників щодо менеджменту банківських установ. Також було зазначено, що падіння показників ряду економічних індикаторів по всьому світу свідчило про виникнення глобальної економічної кризи в 2008 році. Зокрема, це високі ціни на нафту, що викликали підвищення цін на продукти харчування (через залежність виробництва харчових продуктів від цін на паливо-мастильні матеріали, та використання продуктів рослинництва) та глобальну інфляцію; іпотечна криза в США, що призвела до банкрутства великих інвестиційних та комерційних банків з відмінною репутацією в різних країнах світу; поширення безробіття; ймовірність глобальної рецесії. Виникнення фінансової та економічної кризи в Україні стало очевидним восени 2008 року після погіршення ряду економічних показників та повідомлень про фінансові проблеми деяких провідних комерційних банків країни. Підсумовуючи, доцент Стубайло підкреслила, що фінансову кризу 2008 року можна назвати глобальною, так як навіть її тимчасове припинення вимагало втручання найбільших світових центральних банків.

Доповідаючи на тему «Удосконалення антикризового управління банківською системою України на шляху забезпечення її стабільного розвитку», к.е.н., доцент Г. Р. Балянт зазначила, що проведений аналіз якісних і кількісних характеристик функціонування вітчизняної банківської системи, оцінка заходів її макроекономічного регулювання виявили проблеми та суперечності не тільки у її розвитку, а й у розвитку грошово-кредитних відносин загалом. Протягом останніх років проблеми лише накопичувалися, а в період настання активної фази перебігу банківської кризи в Україні проявилися  особливо виразно. Підкреслено, що специфіка сучасного вітчизняного банківського сектора, сформована в докризовий період та певним чином спотворена впливом банківської кризи, характеризується фрагментарністю, інституційною, структурно-функціональною та територіальною диспропорційністю, домінуванням внутрішньо системного інтересу (мікрорівень) над інтересом національної економіки загалом (макрорівень), неузгодженістю дій різних суб’єктів ринку банківських послуг (як вітчизняних, так й іноземних), незавершеністю формування цього ринку. За таких умов необхідною є комплексна розробка антикризової стратегії економічної безпеки банківської діяльності (як складової національної безпеки країни), пов’язаної з активною діяльністю державних інститутів у цій галузі, яка б включала сукупність заходів та механізмів забезпечення безпеки, системи управління ризиками та нейтралізації виявлених загроз як у банківській системі загалом, так і в окремих банках. Підсумовуючи, Г. Р. Балянт наголосила, що при формуванні антикризової стратегії економічної безпеки банківської системи необхідно враховувати таку обставину, що її реалізація передбачає здійснення відповідних заходів як в умовах звичайного її функціонування, так і в кризових ситуаціях, адже криза – це критичне загострення суперечностей в системі, що загрожує її стійкому та безпечному функціонуванню.

Заслухавши представлені доповіді, провідні фахівці кафедри взяли активну участь в обговоренні проблемних і дискусійних питань щодо заданої тематики наукового семінару.

Про відсутність комплексної програми антикризового управління та чіткого розподілу щодо органів, які повинні розробляти відповідну стратегію зауважив к.е.н., доцент Б. П. Адамик. Також підкреслено, що роль держави у період кризових явищ є вирішальною, вона виступає головним маркет-мейкером і тому повинна виступати гарантом і забезпечити розроблення комплексних заходів щодо подолання криз у вітчизняній економіці. Відзначено, що у країнах Європи характерним є використання пільгових періодів, державного стимулювання виробництва, що в свою чергу впливає на конкурентоспроможність виробників. В сучасних умовах основними банківськими послугами є кеш-кредити, готівкові кредити та кредити на авто, проте вони не забезпечать розвиток вітчизняної економіки та стабільність банківської системи в цілому. 

К.е.н., доцент О. Л. Малахова проаналізувала статистичні дані та визначила, що для сучасних умов розвитку вітчизняної економіки характерними є дефляційні процеси, зменшення грошової маси та агресивна політика щодо залучення депозитних коштів, а також прослідковується зменшення відсоткових ставок за кредитними ресурсами. Вказано на неможливість стимулювання національного виробництва при великому обсязі податкового навантаження, яке, згідно із даними рейтингових агентств, є одним з найвищих серед країн.

Викладач В. Я. Рудан відзначив, що стратегія антикризового управління повинна забезпечувати стабільний економічний розвиток через виважену валютну політику та платіжний баланс. Зазначено, що у країнах Європи та у Сполучених Штатах Америки для підтримання розвитку виробництва застосовуються нетрадиційні методи стимулювання. Тоді як у вітчизняній економіці велике податкове навантаження призводить до зниження конкурентоспроможності підприємств та скорочення терміну їх діяльності.

Про антикризові заходи НБУ у 2008 – 2010 роках розповів к.е.н., доцент Я. І. Чайковський та зауважив, що хоча вони проводились із незначним запізненням, проте були ефективними. Оскільки, протягом 2012 – 2013 років уже спостерігається покращення основних показників діяльності банківських установ. Також Я. І. Чайковський підкреслив, що в сучасних умовах розвитку економіки прослідковується скорочення готівкового обігу порівняно із безготівковим оборотом, що свідчить про зменшення тіньового сектору.

Підсумовуючи, к.е.н., доцент О.О. Іващук відзначила, що підтримка стабільності вітчизняної банківської системи є одним з головних завдань державного регулювання. Антикризове управління необхідне як для ефективного функціонування економіки країни, так і для самих банків. Оскільки, стабільна діяльність банківських установ забезпечує високий рівень довіри до них з боку клієнтів, що в свою чергу сприяє зростанню прибутковості та ефективності банківської діяльності. Тому стратегічна антикризова орієнтація реформування банківської діяльності повинна носити комплексний характер та включати такі основні напрями: підвищення транспарентності банківської діяльності, удосконалення законодавчо-правової бази, формування системи запобігання банкрутств банків та розроблення концепції економічної безпеки банківської системи. У своєму виступі О. О. Іващук подякувала усім учасникам наукового семінару за підготовлені цікаві та обґрунтовані доповіді, а також за плідну дискусію щодо проблем та перспектив розроблення і впровадження антикризової стратегії управління вітчизняною банківською системою.