«Модель Верховної Ради України 1994: Retro Version» як інтелектуальний простір формування лідерів майбутнього
У стінах Західноукраїнського національного університету на базі навчально-наукового інституту міжнародних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина відбулася подія, яка виходить далеко за межі традиційного освітнього процесу. Йдеться про історико-політичну симуляцію «Модель Верховної Ради України 1994: Retro Version» – унікальний інтелектуальний формат, що дозволив не просто вивчати історію, а буквально прожити її, відчути напругу, неоднозначність і стратегічну глибину.
Цей захід об’єднав студентів освітніх програм «Міжнародні та регіональні політичні комунікації», «Міжнародний менеджмент», «Міжнародна економіка», «Міжнародні відносини», «Бізнес-комунікації та переклад», а також учнів 9–11 класів закладів освіти міста Тернополя № 5, 6, 8, 14, 16, 19, 20, 22, 26, 29, Тернопільського академічного ліцею «Генезис», Тернопільського академічного ліцею «Українська гімназія» ім. І.Франка, Гімназії «Гармонія». Така синергія поколінь і спеціальностей створила особливе середовище – динамічне, конкурентне, інтелектуально насичене.
Модератором засідання виступила студентка освітньої програми «Міжнародний менеджмент» Каміла Задорожна, а спікером модельованого засідання – студент освітньої програми «Міжнародні та регіональні політичні комунікації» Тарас Ольховецький.
Сутність симуляції полягала у відтворенні парламентської реальності 1994 року – періоду, коли Україна лише формувала основи своєї державності, балансуючи між різними ідеологічними векторами. Учасники були розподілені на ключові політичні фракції того часу – Комуністичну партію, Народний Рух України, Селянську та Ліберальну партії і занурилися у складний процес політичної взаємодії.
Особливої уваги заслуговує те, що симуляція не обмежувалася формальними дебатами. Вона включала повний цикл законотворчого процесу від роботи Погоджувальної ради, кулуарних переговорів та формування тимчасових коаліцій, підготовку законопроєктів, публічних виступів та парламентських дебатів до процедури голосування за ключові рішення. У цьому контексті студенти не просто відтворювали ролі – вони мислили як політики, приймали рішення в умовах невизначеності, шукали компроміси там, де їх, здавалося б, не існувало.
І саме тут проявився головний методологічний ефект такого формату, усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків державотворення. Аналізуючи виклики 1994 року, учасники почали інакше інтерпретувати сучасні політичні процеси. Вони побачили, що політика – це не набір декларацій, а складна система взаємодій, де кожне рішення має довгострокові наслідки, а кожен компроміс – свою ціну. Важливо підкреслити, що в цій грі не було «правильних» відповідей. Були лише стратегічні дилеми, ідеологічні конфлікти, необхідність домовлятися. І саме в цьому її справжня цінність.
Окремо варто відзначити масштаб заходу: 100 учасників, кожен із яких був включений у процес, кожен – суб’єкт, а не спостерігач. Це вже не навчання в класичному сенсі, а формування компетенцій нового типу критичного мислення, політичної відповідальності, комунікаційної гнучкості. З науково-освітньої точки зору, такі симуляційні практики є надзвичайно важливими. Вони трансформують пасивне засвоєння знань у активне моделювання реальності. І, можливо, саме в таких аудиторіях неформальних, інтелектуально напружених, дискусійних формується той тип мислення, який згодом визначатиме якість державного управління.
Щира подяка організаторам, які створили цей унікальний простір, студентському активу ННІМВ ім. Б. Д. Гаврилишина, ВГО «Солідарна молодь», МУП «Наснага», партнерам та освітнім ініціативам, зокрема Центру науки Тернополя.
Особлива вдячність здобувачам освітніх програм та учням тернопільських шкіл, які продемонстрували високий рівень залученості, аналітичного мислення та інтелектуальної сміливості. Можливо, саме серед них майбутні архітектори нової української державності.
І якщо поставити собі запитання: де починається справжня політика? – відповідь, здається, вже очевидна. Вона починається там, де молодь не боїться мислити, дискутувати і брати на себе відповідальність за рішення. І, без перебільшення, саме такі ініціативи формують майбутнє.
