Еспертний дискурс на тему «Інноваційність бізнесу: показникологія чи щось більше?»
У Західноукраїнському національному університеті відбувся експертний дискурс на тему «Інноваційність бізнесу: показникологія чи щось більше?», модератором якого виступила д. е. н., професор, завідувач кафедри підприємни-цтва і торгівлі ЗУНУ – Ольга Собко.
До цього заходу також долучились запрошені експерти: д. е. н., професор кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу ЗУНУ, заслужений діяч науки і техніки України Алла Мельник; директор Комунального некомерційного підприємства Тернопільської міської ради «Місто інновацій» Наталія Шаст; д. е. н., професор, начальник фізико-хімічної лабораторії ПрАТ «Тернопільський молокозавод» Юрій Сеник; д. е. н, професор кафедри фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку Запорізького національного університету Юлія Огренич; провідний фахівець навчально-наукового центру підприємництва, інновацій та глобального партнерства Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника Юрій Ціжма.
Розпочинаючи дискусію, Ольга Собко наголосила на важливості конструктивної взаємодії бізнесу, освіти, науки та державного сектору. Саме така співпраця, за її словами, є ключовою для модернізації інноваційної екосистеми та інтеграції України до європейського інноваційного простору. Тривала війна та її наслідки, підкреслила модераторка, стимулюють пошук нових рішень для відновлення економіки, повоєнної відбудови та подальшого розвитку країни.
Під час обговорення особливу увагу було приділено тенденціям інноваційної активності в Україні. Зокрема, йшлося про чергування періодів спаду і зростання інноваційної діяльності та збереження інтересу бізнесу до інновацій навіть у складних умовах повномасштабної війни. Відзначено, що у 2024 році кількість промислових підприємств, які впроваджували інновації, суттєво зросла — більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком, що посилило позитивні тенденції у цій сфері.
Особливу увагу під час доповіді було приділено трендам інноваційної активності в Україні, а саме чергуванням річних-дворічних періодів спадних й зростаючих тенденцій та зацікавленості в інноваціях українського бізнесу навіть під час повномасштабної війни. Як аргумент зазначено, що у 2024 році мало місце збільшення кількості промислових підприємств, які впроваджували інновації, що перевищило двократне зростання в порівнянні з попереднім роком та відповідно підсилило позитивні тенденції в інноваційній сфері держави.
Наталія Шаст окреслила перспективи розвитку інноваційного простору Open Space, який діє у межах комунального підприємства «Місто інновацій». Вона розповіла про підтримку ініціатив малого і середнього бізнесу Тернопільщини, а також про можливості грантової, консультативної й технічної допомоги для стартапів і проєктів громадських організацій міста.
Практичним досвідом розвитку підприємництва в умовах війни в Україні поділився Юрій Сеник. Особливу увагу доповідач була зосереджена на важливості сертифікації продукції як критерію, що дозволяє виходити на зовнішні ринки, зокрема ISO 9001 (підтвердження якості продукції), FSSC 23000 (підтвердження безпеки продукції), Kosher Certificate (перспективи продажу продукції в Ізраїлі), Halal Certificate (перспективи продажу продукції в країнах арабського світу).
У своєму виступі Алла Мельник зазначила, що в світовій практиці є різні моделі інноваційного розвитку, серед яких неабияку значимість має модель США. Починаючи з 80-х років минулого століття, американці створили Кремнієву долину як модель синергії університетської науки та підприємництва. В ЄС було реалізовано інший стратегічний підхід, що включав в себе інтелектуальний поступ, сталий розвиток та інклюзивність. Водночас Китай зумів поєднати державне планування та ринкові механізми і вже сьогодні реалізує стратегію розвитку до 2035 року, змінюючи акценти з експортно-орієнтованої економіки на інтелектуальний розвиток. Одним із ключових індикаторів таких процесів є фінансування наукової сфери, яка в Китаї становить 2,5% ВВП, в Кореї – 4,9%, в Україні – лише 0,4%. Загалом професор підтримала запропоновані гіпотези в межах заходу та окреслила проблемні аспекти та напрями інноваційного розвитку в Україні та Тернополі.
Юлія Огренич наголосила на необхідності розвитку інноваційності як в бізнесі, так і в університетському просторі. Вона поділилась досвідом реалізації міжнародних проєктів з проблематики інноваційного розвитку в ЄС. Прикладом для імплементації в Україні може стати естонський кейс підтримки інновацій, який зосереджений в площині інновацій для громадян, бізнесу та електронного врядування.
Підсумовуючи дискурс, Юрій Ціжма акцентував увагу на ролі психології менеджменту у створенні інноваційних продуктів. За його словами, інноваційність передбачає готовність до інтелектуальних пошуків і навіть невдач, які є невід’ємною частиною розвитку нових ідей. Також він поділився досвідом функціонування інноваційно-індустріального парку в Івано-Франківську та окреслив контури розвитку аналогічних кластерів в Україні.
Проблематика експертного дискурсу мала значний інтерес серед учасників і стала підґрунтям для активної дискусії. Слухачі висловили щиру вдячність експертам за змістовний захід та можливість долучитися до обговорення актуальних викликів інноваційного розвитку в нашій державі.
