У Західноукраїнському національному університеті відбулася Конференція трудового колективу
Засідання розпочали із процедури обрання секретаріату, мандатної та лічильної комісії, комісії з розробки проєкту постанови.
Головою Конференції було одностайно обрано голову професійної спілки працівників ЗУНУ – Руслана Бруханського.
Ознайомивши делегатів із питаннями, винесеними на порядок денний, слово було надано ректору ЗУНУ Оксані Десятнюк, яка презентувала присутнім звіт про діяльність за 2025 рік.
Оксана Миронівна зазначила: « 2025 рік увійде в історію нашого університету як рік випробувань і водночас внутрішньої сили. Він був непростим — у щоденній праці, у тривогах і відповідальності за кожне прийняте рішення. Але, попри всі виклики воєнного часу, цей рік був роком стабільності, виваженості та впевненого руху вперед. Ми зуміли втримати рівновагу там, де легко було втратити опору, і зберегти найцінніше — наш багатотисячний колектив працівників та студентів.
Сьогодні я з глибокою вдячністю звертаюся до усього колективу Західноукраїнського національного університету. Дякую Вам за згуртованість і одностайність, за щоденну сумлінну працю, за відданість університету, за патріотизм, який проявляється не лише в словах, а й у вчинках — у волонтерській діяльності, підтримці наших захисників, у відповідальній позиції громадян України. Саме завдяки Вам університет залишається живим організмом — сильним, людяним і стійким».
У своєму виступі ректор ЗУНУ розповіла про ключові досягнення колективу університету у сфері демократичного врядування, відкритості та доброчесності, цифровізації та модернізації освітнього середовища, безпеки і комфорту для студентів та працівників, соціальної відповідальності, розвитку науки, спорту, міжнародної співпраці та практикоорієнтованої освіти.
Кожен слайд презентації демонстрував конкретні цифри реалізації стратегічних цілей, ті кроки, які ЗУНУ здійснив для підвищення якості освіти, науки та міжнародного визнання.
Обговорюючи звіт, декан факультету економіки та управління, доцент, кандидат економічних наук Андрій Коцур, зауважив: «Сьогоднішня конференція — це не лише підсумок року, а можливість оцінити, у яких умовах працював університет і яких результатів нам вдалося досягти.
Звіт ректора, який ми сьогодні заслухали, демонструє системний підхід до управління університетом. Йдеться не лише про збереження стабільності, а про розвиток за ключовими напрямами. Зокрема, упродовж року Західноукраїнський національний університет був активним академічним простором: проводилися Міжнародний тиждень, конференції, форуми, реалізовувалися проєкти академічної мобільності, розвивалося студентське й культурне життя, що свідчить про те, що університет не втрачає динаміки навіть у складних умовах війни. Важливо, що у 2025 році посилилася громадська місія університету. Університет дедалі більше виступає не лише освітнім, а й суспільним майданчиком — для обговорення важливих для регіону та держави питань, для співпраці з органами влади, громадами, професійним середовищем».
Взяв участь в обговоренні звіту завідувач кафедри кібербезпеки, доктор технічних наук Василь Яцків: «Шановні колеги! Ми заслухали звіт ректора університету за 2025 рік. Я хочу акцентувати Вашу увагу на науково-технічному напрямі діяльності університету в розрізі кафедри, факультету, університету, так як ці питання стосуються більшості науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти.
Університет виділяє кошти на розвиток спеціальностей: від ремонту приміщень до придбання спеціалізованого обладнання. Зокрема кафедра кібербезпеки в 2025 році на 25 % збільшила обчислювальну потужність науково-навчальних серверів кафедри; здійснюється стимулювання та заохочення науково-педагогічних працівників за досягнення в науковій діяльності; проведення успішної вступної компанії; публікаційну активність; акредитацію освітніх програм».
Назар Іваніцкий, начальник відділу цифрової трансформації, зазначив: «Сьогодні, обговорюючи звіт ректора Західноукраїнського національного університету, ми говоримо не лише про підсумки року, а й про шлях, яким університет рухається у майбутнє. Цифрова трансформація в цьому поступі стала не окремим напрямом, а наскрізною логікою розвитку ЗУНУ — відповіддю на виклики освітньої та наукової сфери, реалії війни та потреби сучасного суспільства.
Для України цифровізація — це вже не питання зручності, а питання стійкості, безпеки й безперервності. В умовах воєнних загроз та викликів сьогодення саме цифрові рішення дозволили нашому університету розвивати якісний освітній процес, сучасну наукову діяльність і управлінську результативність . У цьому контексті звіт ректора чітко демонструє: цифрова трансформація в ЗУНУ є системною, продуманою та орієнтованою на довгостроковий результат.
У сфері освітньої діяльності ми послідовно розвиваємо цифрове навчальне середовище: електронні платформи навчання, дистанційні та змішані формати, цифрові сервіси для студентів і викладачів. Це не лише розширює доступ до освіти, а й формує нову культуру навчання — гнучку, інклюзивну, зорієнтовану на індивідуальні освітні траєкторії. Цифрові інструменти стають щоденною практикою, яка підвищує якість освіти та конкурентоспроможність наших випускників.
Не менш важливим є цифровий вимір наукової діяльності. Сучасна наука неможлива без цифрових репозитаріїв, аналітичних платформ, міжнародних баз даних, електронного управління проєктами та дослідженнями. ЗУНУ впевнено інтегрується у світовий науковий простір, використовуючи цифрові рішення для відкритості досліджень, міждисциплінарної співпраці та академічної доброчесності. Це підсилює видимість наших науковців і створює нові можливості для міжнародного партнерства. Зокрема через розвиток інституційного репозитарію університету з відкритим доступом до наукових публікацій і кваліфікаційних робіт, інтеграцію профілів науковців із міжнародними наукометричними базами Scopus, Web of Science, ORCID та Google Scholar, а також застосування електронних інструментів обліку наукової діяльності, участі в грантових проєктах і конференціях.
Цифровізація охоплює й управлінські процеси університету: електронний документообіг, аналітичні панелі прийняття рішень, прозорі сервіси взаємодії з колективом і студентством. Це підвищує ефективність, зменшує бюрократичне навантаження та формує сучасну модель університетського врядування».
Юлія Паланюк, начальник відділу міжнародних зв’язків, аспірантка ЗУНУ, виступаючи сказала: «Особливо важливо, що міжнародна співпраця ЗУНУ не є формальною, а наповнена конкретним змістом і доступними інструментами для здобувачів освіти. Університет системно розвиває академічну мобільність у межах Програми ЄС Erasmus+, зокрема за напрямами KA1 та KA2, що відкриває для студентів можливості навчання, стажувань і практик у провідних університетах Європи. У звіті чітко відображено зростання кількості мобільностей, розширення партнерської мережі та активне залучення студентів різних спеціальностей.
Важливою перевагою для здобувачів освіти є участь ЗУНУ в міжнародних освітніх і наукових проєктах, які формують сучасні компетентності. Йдеться, зокрема, про проєкти Erasmus+ KA2, Jean Monnet, міжнародні ініціативи з університетами Норвегії, Польщі, Німеччини, Чехії, Хорватії та інших країн. Такі проєкти забезпечують доступ студентів до гостьових лекцій іноземних викладачів, спільних курсів, міжнародних шкіл, тренінгів, дослідницьких семінарів і сертифікованих програм.
Окремо слід відзначити розвиток віртуальної та змішаної мобільності, яка стала особливо актуальною в умовах сучасних викликів. Завдяки онлайн-курсам, міжнародним воркшопам, спільним освітнім модулям і цифровим платформам студенти ЗУНУ мають змогу долучатися до міжнародного академічного середовища без фізичного виїзду за кордон, що підвищує доступність міжнародного досвіду для широкого кола здобувачів освіти, зокрема осіб з особливими освітніми потребами.
У звіті також відображено можливості участі студентів у міжнародних літніх і зимових школах, кейс-чемпіонатах, дослідницьких проєктах, програмах подвійного дипломування, а також у спільних ініціативах з бізнесом і міжнародними організаціями. Такі формати сприяють формуванню практичних навичок, міжкультурної комунікації, аналітичного мислення та конкурентоспроможності випускників ЗУНУ на європейському ринку праці.
Ми, як представники молоді, бачимо, що міжнародна діяльність ЗУНУ є відкритою, інклюзивною та орієнтованою на студента. Вона створює реальні можливості для самореалізації, професійного зростання та інтеграції української молоді у європейський освітній простір».
Делегати Конференції трудового колективу ЗУНУ одноголосно схвалили роботу ректора та обрані напрями розвитку закладу вищої освіти, висловивши одностайну підтримку Оксані Миронівні Десятнюк.