Історична скарбниця Дмитра Яворницького
У бібліотеці ім. Л. Каніщенка ЗУНУ проведено інформаційну годину «Історична скарбниця Дмитра Яворницького» присвячену 170-річниці від дня народження Дмитра Івановича та презентовано тематичну книжкову виставку його праць і досліджень для студентів спеціальності «Агрономія» навчально-наукового інституту інноватики, природокористування та інфраструктури.
Модератор: завідувач читального залу для студентів, доцент кафедри агробіотехнологій, куратор гр. АГР-11, 12 Ірина Любезна.
Дмитро Іванович Яворницький – український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, музеєзнавець. Автор понад 1500 наукових праць.
Яворницький за своє життя організував і успішно здійснив безліч археологічних подорожей у пошуках пам’яток історії та культури. Він обстежив усі місця життя козаків, битв, фортеці, лісові урочища, дніпровські пороги, степові могили на території Запорізького краю. Там учений робив археологічні розкопки и топографічні виміри, збирав документи і матеріали про життя і подвиги запорожців. Усе це дало дослідникові величезний матеріал для написання історії Запорозької Січі. Щоб мати уявлення про місця, де доводилось бувати запорожцям під час морських походів і в тяжкий час турецької неволі, а також для роботи в архівах, Д. Яворницький їздив до Туреччини, Ірану і Палестини. За словами самого Д. Яворницького, він «слідами запорожців обійшов увесь світ».
Ірина Любезна знайомила студентів із життєвим шляхом великого українця та відкривала двері до епохи, в якій Яворницький жив, творив, збирав, досліджував, любив Україну.
До останніх днів учений дотримувався свого життєвого кредо: «Працюй, працюй, не вдивляючись уперед і не озираючись назад працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки працюй, поки служать тобі руки і поки б’ється живе серце у твоїх грудях працюй на користь свого народу і на користь своєї Батьківщини...».
Студенти не залишилися пасивними слухачами. Вони самі обирали книги з виставки, зачитували уривки з праць Яворницького, ділилися враженнями, ставили запитання. У їхніх голосах звучала повага, цікавість, відкритість до глибшого розуміння української історії. Це було не просто читання – це був живий діалог поколінь.
Цей захід став не лише освітнім, а й духовним. Він об’єднав молодь у спільному прагненні берегти українське, шанувати минуле, творити майбутнє з любов’ю до свого коріння.
