Третій день VII Міжнародного тижня ЗУНУ
У Західноукраїнському національному університеті відбувся третій день VII Міжнародного тижня, який розпочався з лекції «Чому Європа повинна обрати етику як основу міжнародних фінансів ?» від почесного доктора ЗУНУ, ректора Нідерландської бізнес-академії Яна ван Звітена. Він розпочав лекцію із запитання до студентів щодо того, якою, на їхню думку, має бути основа світової економіки і яке місце в цьому контексті займає Україна. Пан Звітен запропонував задуматись молодим людям, чи бачать вони Україну частиною Європи, або, можливо, окремим гравцем у глобальному просторі.
«Перші уявлення про управління людьми сформувалися приблизно у 1870-х роках, після індустріальної революції. У цей час почали з’являтись великі компанії, а люди вперше стали працювати у великих колективах поза армією чи церквою. У Гарвардському університеті навіть з’явився перший курс з менеджменту. Спершу лідерами вважали тих, хто володів знаннями та ресурсами, і це лідерство базувалося виключно на IQ-інтелекті. Тоді панував транзакційний стиль управління, де керівник просто давав наказ та отримував результат. Я занепокоєний щодо поточних геополітичних подій, зокрема «транзакційної дипломатії» Дональда Трампа. На мою думку, це явище підриває звичний світовий порядок, і ці процеси заслуговують на увагу не лише економістів, а й усіх, хто вивчає лідерство та етику. Однак із жахами двох світових війн та Великої депресії стало очевидно, що такий підхід не витримує викликів часу. Відбулося переосмислення ролі лідера. Після Другої світової війни США допомогли відбудувати не лише Європу, а й країни, що були їхніми супротивниками, як-от Німеччина та Японія. На зміну «холодному» підходу прийшло харизматичне лідерство, а згодом – і емоційний інтелект (EQ). З часом світ дійшов до розуміння: добрий лідер – це не той, хто лише керує, а той, хто здатен служити іншим. Це ідея лідерства-служіння, яка передбачає турботу, взаємоповагу та моральну відповідальність. У 1980-х роках почали активно говорити про ситуаційне лідерство, яке означає здатність змінювати стиль управління залежно від обставин. У ті роки Західна Європа переживала економічний бум, і ставлення до грошей, влади та лідерства теж змінювалося»,— зазначив пан Звітен.
Воркшоп «Деколонізація продукування знань про Україну в західній академічній спільноті» від асоційованого керівника Школи глобального співробітництва з регіональних досліджень соціології, історії, політики та літератури Університету Портсмута (Сполучене Королівство) Остапа Кушніра допоміг студентам глибше усвідомити місце України у політичному глобальному контексті, її взаємини з ключовими міжнародними інституціями. Було акцентовано увагу на проблемі формування уявлень про Україну через призму російського наративу, що століттями позбавляв її суб’єктності та зводив роль нашої держави до «колонії з обмеженим суверенітетом». Завдяки таким зустрічам студенти розширюють своє бачення сучасного значення України на міжнародній арені, її прагнення до членства в НАТО, участі у програмах ЄС, а також необхідності розбудови нових партнерств, здатних посилити інтеграцію України у світове співтовариство.
