Третій день VII Міжнародного тижня ЗУНУ
У Західноукраїнському національному університеті відбувся третій день VII Міжнародного тижня, який розпочався з лекції «Чому Європа повинна обрати етику як основу міжнародних фінансів ?» від почесного доктора ЗУНУ, ректора Нідерландської бізнес-академії Яна ван Звітена. Він розпочав лекцію із запитання до студентів щодо того, якою, на їхню думку, має бути основа світової економіки і яке місце в цьому контексті займає Україна. Пан Звітен запропонував задуматись молодим людям, чи бачать вони Україну частиною Європи, або, можливо, окремим гравцем у глобальному просторі.
«Перші уявлення про управління людьми сформувалися приблизно у 1870-х роках, після індустріальної революції. У цей час почали з’являтись великі компанії, а люди вперше стали працювати у великих колективах поза армією чи церквою. У Гарвардському університеті навіть з’явився перший курс з менеджменту. Спершу лідерами вважали тих, хто володів знаннями та ресурсами, і це лідерство базувалося виключно на IQ-інтелекті. Тоді панував транзакційний стиль управління, де керівник просто давав наказ та отримував результат. Я занепокоєний щодо поточних геополітичних подій, зокрема «транзакційної дипломатії» Дональда Трампа. На мою думку, це явище підриває звичний світовий порядок, і ці процеси заслуговують на увагу не лише економістів, а й усіх, хто вивчає лідерство та етику. Однак із жахами двох світових війн та Великої депресії стало очевидно, що такий підхід не витримує викликів часу. Відбулося переосмислення ролі лідера. Після Другої світової війни США допомогли відбудувати не лише Європу, а й країни, що були їхніми супротивниками, як-от Німеччина та Японія. На зміну «холодному» підходу прийшло харизматичне лідерство, а згодом – і емоційний інтелект (EQ). З часом світ дійшов до розуміння: добрий лідер – це не той, хто лише керує, а той, хто здатен служити іншим. Це ідея лідерства-служіння, яка передбачає турботу, взаємоповагу та моральну відповідальність. У 1980-х роках почали активно говорити про ситуаційне лідерство, яке означає здатність змінювати стиль управління залежно від обставин. У ті роки Західна Європа переживала економічний бум, і ставлення до грошей, влади та лідерства теж змінювалося»,— зазначив пан Звітен.
Воркшоп «Деколонізація продукування знань про Україну в західній академічній спільноті» від асоційованого керівника Школи глобального співробітництва з регіональних досліджень соціології, історії, політики та літератури Університету Портсмута (Сполучене Королівство) Остапа Кушніра допоміг студентам глибше усвідомити місце України у політичному глобальному контексті, її взаємини з ключовими міжнародними інституціями. Було акцентовано увагу на проблемі формування уявлень про Україну через призму російського наративу, що століттями позбавляв її суб’єктності та зводив роль нашої держави до «колонії з обмеженим суверенітетом». Завдяки таким зустрічам студенти розширюють своє бачення сучасного значення України на міжнародній арені, її прагнення до членства в НАТО, участі у програмах ЄС, а також необхідності розбудови нових партнерств, здатних посилити інтеграцію України у світове співтовариство.
Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник, оглядач, засновник СД платформи та ГО «Прогресивні» Богдан Ференс провів лекцію «Чого про ЄС вам не розкажуть та де, насамперед, приймаються рішення» й звернувся до присутніх: «Вітаю, шановні колеги! Для мене велика приємність сьогодні бути серед студентів та викладачів Західноукраїнського національного університету, який, на мою думку, є одним із найвпливовіших в українській освітній системі. Сьогодні ми поговоримо про забезпечення сталого розвитку та демократії. Ми розглянемо приклад Європейського Союзу — об’єднання країн із різною економічною потужністю, політичними системами, рівнем демократичного розвитку та соціальної зрілості. Я вже багато років займаюся міжнародною діяльністю і досліджую, як саме Україна може стати частиною європейського політичного простору. Ми поговоримо про практичні кроки: що для цього потрібно робити, і чому канали співробітництва іноді не дають очікуваних результатів. Я хочу побажати всім студентам насолоджуватися навчальним процесом і спілкуванням. Я щиро підтримую Ваші ініціативи, зокрема ті, що присвячені міжнародній тематиці. Сподіваюся, що після нашого спілкування ви поглибите своє розуміння Європи та Європейського Союзу. Формуйте свої професійні портфоліо як аналітики-міжнародники з власною аналітичною позицією, підкріпленою глибокими знаннями та критичним мисленням».
У межах роботи третього дня VII Міжнародного тижня також відбулася панельна дискусія «Освітні трансформації у вітчизняному та європейському соціально-гуманітарному просторі» від професора Греко-католицького богословського факультету Пряшівського університету (Республіка Словаччина) Юрія Поповича; проректора з науково-дослідної роботи Коледжу прикладної психології в м. Терезін (Чеська Республіка) Патріка Матурканіча та професора Сілезького університету в Катовіцах (Республіка Польща) Марека Рембєжа. Професор, засновник і генеральний директор Assertive Group Стів Албан Тінео провів воркшоп «Коли ринок панікує, хто керує – серце чи розум? Емоції проти логіки у фінансових кризах: боротьба за право приймати рішення». Також відбулася лекція в межах ІІ Осінньої школи права Європейського Союзу від почесного доктора ЗУНУ, професора Оснабрюцького університету Ганса Шульте-Ньолкє та доктора, старшого юриста Європейської ради з питань біженців та вигнанців (Королівство Бельгія) Ірини Гнасевич; лекція «Змішана мобільність у підготовці вчителів: політичні рамки та інституційні практики в контексті Австрії» від стажиста Віденського педагогічного університету Баріша Ерічка; лекція «Формування міжнародної впізнаваності через МІСЕ-туризм: виклики та можливості» від Key account Manager, ТОВ «Аквавіта-Тур Менеджмент», керівниця відділу МІСЕ, ТОВ «Аквавіта-Івент» (Україна).
Координаторка програми «Мітасs» Ярина Лоїк організувала для студентів презентацію програми «Мitacs Україна», на якій було надано практичні рекомендації щодо заповнення заявок на взяття участі у студентських стажуваннях у Канаді та сприяла формуванню ширшого уявлення про можливості, які відкриває програма під час студентських обмінів. Завершився третій день VII Міжнародного тижня ЗУНУ лекціями «З публічних виступів, нетворкінгу, пошуку бізнес-можливостей, оволодіння нюансами англійської мови та розвитку ефективних комунікативних навичок, доповнені спеціальними сесіями з успішними запрошеними спікерами» від засновника корпоративної і комунікаційної школи англійської мови (США) Браяна Бенджаміна.
Третій день VII Міжнародного тижня ЗУНУ став чудовою можливістю для студентів зануритися в актуальні міжнародні теми — від етики у світових фінансах до ролі України в європейському просторі. Під час лекцій, воркшопів і дискусій йшлося про сучасне лідерство, демократичні зміни, освітні трансформації та міжнародні партнерства.
Завдяки таким подіям студенти розширюють свій світогляд, вчаться мислити критично та впевнено формують свою аналітичну позицію у глобальному контексті.
