ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 У середу, 26 квітня, учасники студентського наукового гуртка кафедри банківської справи «Грошова парадигма» взяли участь у науковому семінарі на тему: «Інфляційне таргетування в Україні: проблеми запровадження».
 
До заходу долучилися професор, д.е.н. Дзюблюк О. В., куратори – к.е.н., доцент Іващук О. О. та к.е.н., доцент Малахова О. Л. Також у зустрічі взяли участь к.е.н., доцент Метлушко О. В. та к.е.н., доцент Балянт Г. Р. 
 
З вступним словом до учасників семінару звернулася Голова наукового гуртка Марія Марусин, представивши усіх присутніх та звернувши увагу на проблему інфляційного таргетування.                                          
 
Першим виступив студент групи ФБС-41 Руслан Клімович із темою доповіді: «НБУ: безтурботний вибір мети». Зокрема він зазначив, що інфляційне таргетування – монетарний режим, який передбачає відповідальність центрального банку за дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції (таргету) протягом визначеного періоду часу. Відповідальність Центрального банку обумовлена можливістю використання усього переліку інструментів монетарної політики, у випадку загрози недотримання визначеного значення таргету. Основними елементами монетарного режиму таргетування інфляції є: визначення центральним банком стабільності цін головним завданням монетарної політики та встановлення чітких кількісних показників рівня інфляції; використання центральним банком усіх інструментів монетарної політики для досягнення поставленої цілі; високий рівень операційної незалежності центрального банку; відповідальність Центрального банку за досягнення встановленого цільового показника інфляції; проведення монетарної політики на основі оцінки інфляційного тиску та інфляційних очікувань. Виділяючи переваги від впровадження таргетування інфляції, в першу чергу студент звернув увагу на такі позитивні моменти як:
o   зниження цін на імпортні товари;
o   розвиток фінансового ринку;
o   зміцнення валютного курсу;
o   стабілізацію фінансової системи;
o   підвищення прозорості та ефективності функціонування ринку державних цінних паперів.                                                                           
 
Також доповідач зауважив, що за умови переходу до таргетування інфляції в Україні особливо гостро постане проблема його ефективності, яка, в свою чергу, й визначатиме доцільність зазначеного спрямування монетарної політики. У зв`язку з цим, необхідно створити певні передумови для впровадження інфляційного таргетування та дотримуватись низки принципових параметрів, що дозволить оптимізувати й ефективність самих інструментів грошово-кредитної політики, зокрема: правильно визначити необхідний показник інфляції, який повинен бути незалежним від інших показників, тоді як сама інфляція в країні повинна залишатись низькою; абсолютна прозорість діяльності центрального банку; фінансовий ринок повинен розвиватись в розрізі кожного його сегменту, а фінансова система повинна бути стабільною; систематична оцінка минулої, сучасної і, особливо, майбутньої інфляції; узгодження всіх тактичних цілей монетарної політики відносно основної – подолання інфляції шляхом її таргетування.    
 
Продовжила розгляд теми наукового семінару студентка 5 курсу Марія Марусин з доповіддю: «Валютне таргетування як альтернативний режим грошово-кредитної політики Національного банку України». Доповідач зауважила, що згідно з проектом «Основних положень грошово-кредитної політики», НБУ не бере на себе сміливість спрогнозувати курс долар/гривня на 2017р., а, тим більше, у наступні роки. НБУ стоїть на позиціях, що в Україні не варто контролювати курс гривні. Іншими словами, НБУ допускає, що курс гривні в наступному році може бути і 25, і 35 грн. Фактично НБУ відмовляється від контролю над валютним ринком і віддає його на відкуп стихії. При цьому НБУ покладає на себе зобов`язання контролювати і впливати на індекс інфляції – інфляційне таргетування. Вся історія України свідчить, що інфляція – це продовження девальвації гривні. У 2008-2009 роках стався обвал гривні, і як результат у 2009-2010 роках мало місце різке зростання інфляції. У 2014-2015 роках обвал гривні і знову рекордне зростання інфляції. Але як тільки з другої половини 2015 року курс гривні стабілізувався, вже у 2016 році спостерігаємо ефект зниження інфляції.
 
Студентка сказала, що таргетування інфляції на нашому монополізованому неконкурентному ринку є далеким для України. До цього питання можна буде повертатися тільки тоді, коли економіка країни дотягнеться хоча б до рівня Ірану (приблизно кінець другої десятки економічно розвинутих країн). Саме тому доповідач пропонує здійснити перехід до валютного таргетування. Адже, це насамперед дозволить забезпечити довіру до національної валюти, що на сьогоднішній день для України є особливо важливим. Відомо, що в Україні проблема довіри до національної валюти та центрального банку є доволі болючою, адже сформувалася вона історично, крізь призму глибоких девальвацій і не завжди раціональних дій регулятора. За даними соціологічного опитування Центру ім. Разумкова від вересня 2016 р., 72% громадян зовсім не довіряють і скоріше не довіряють Національному банку. Відомо, що цінова стабільність в економіці країни значною мірою залежить від фактора довіри, тому потрібно створювати умови для повернення та формування стійкої довіри до національної валюти з боку економічних агентів.                                           
 
Під час засідання члени гуртка разом із викладачами дискутували щодо інфляційних проблем сьогодення. Зокрема, професор, д.е.н., завідувач кафедрою банківської справи Олександр Валерійович Дзюблюк зауважив, що основним монетарним інструментом і операційним орієнтиром інфляційного таргетування виступає відсоткова ставка, яка в Україні не працює належним чином. Тому на сьогодні запровадження інфляційного таргетування в Україні неможливе. Тема досить актуальна, тому було надзвичайно цікаво брати участь в обговоренні.                  
 
Підсумувала результати наукового заходу Голова СНГ «Грошова парадигма» Марія Марусин, подякувавши усім за обговорення тематики наукового семінару.