Зарудна Наталія, доцент кафедри обліку і оподаткування ТНЕУ

Народна мудрість каже: «Перший поклін віддай батькам своїм, вони тебе зростили. А другий - дай учителям, вони тебе навчили».

Здається зовсім недавно я залишила стіни нашої рідного університету, всі одногрупники розійшлися різними дорогами, але усіх нас єднає одне - вогник любові та вдячності до наших вчителів, закладу освіти. Тільки розпочавши викладацьку кар’єру почала розуміти, що успіх випускників є найкращою винагородою за терпіння, підтримку, турботу, і щоденну працю. Важливо, що нас навчили не боятися труднощів і досягати поставлених цілей!

Згадую той день, коли ми закінчили університет. Цю подію супроводжували розлуки й сподівання, смуток прощання і одночасно радість зустрічей із незвіданим дорослим майбутнім. Перед нами відкрилися тисячі доріг, адже університет виконав свою високу місію: привів нас до підніжжя та вказав шляхи до досягнення вершин професійної досконалості та життєвого успіху і кожен із нас обрав свій шлях.

Я з теплотою згадую студентські роки, адже це був чи не найкращий період мого життя. Пам’ятаю багато, а перш за все викладачів. Запишаються у пам’яті наш завжди усміхнений та життєрадісний декан - Я.Д. Крупка, який мені особисто став науковим батьком, за що йому особливі слова вдячності, М.С. Пушкар - завідувач моєї випускової кафедри обліку в промисловості, завжди вишуканий та незмінний з дня вступу і до сьогоднішнього дня М.С. Кузів, найвимогливіша Н.Я. Микитюк і її зелена методичка, Н.М. Підлужна - яка на кафедрі пропрацювала ще від її витоків, найдобріша Г.В. Тесля і походи у дитячий будинок, які закликали нас до розважливіших поступків у житті, жартівливі Н.В. Гавришко та Р.В. Романів з влучними жартами, досвідчений практик та наставник саме у практичній складовій роботи бухгалтера А.Г. Богач - який на даний момент на жаль відійшов у вічність (вічна і світла пам'ять йому). Список викладачів можна продовжувати і продовжувати.

Що стосується мене особисто - я вдячна долі, що колись привела мене в університет, подарувала спочатку прекрасно проведені юні роки, чимало друзів та тепер колег, чоловіка - із якими вчилися у одній групі, пізніше і місце роботи, і кар’єрне зростання, і найголовніше - можливість свої знання та вміння передати майбутнім обліковцям, фінансовим директорам, успішним підприємцям.

Гордо несу у світ ім’я випускника Тернопільського національного економічного університету та використовую упродовж життя отримані у стінах рідного вишу знання.



Зарудна Наталія, доцент кафедри обліку і оподаткування ТНЕУ

Народна мудрість каже: «Перший поклін віддай батькам своїм, вони тебе зростили. А другий - дай учителям, вони тебе навчили».

Здається зовсім недавно я залишила стіни нашої рідного університету, всі одногрупники розійшлися різними дорогами, але усіх нас єднає одне - вогник любові та вдячності до наших вчителів, закладу освіти. Тільки розпочавши викладацьку кар’єру почала розуміти, що успіх випускників є найкращою винагородою за терпіння, підтримку, турботу, і щоденну працю. Важливо, що нас навчили не боятися труднощів і досягати поставлених цілей!

Згадую той день, коли ми закінчили університет. Цю подію супроводжували розлуки й сподівання, смуток прощання і одночасно радість зустрічей із незвіданим дорослим майбутнім. Перед нами відкрилися тисячі доріг, адже університет виконав свою високу місію: привів нас до підніжжя та вказав шляхи до досягнення вершин професійної досконалості та життєвого успіху і кожен із нас обрав свій шлях.

Я з теплотою згадую студентські роки, адже це був чи не найкращий період мого життя. Пам’ятаю багато, а перш за все викладачів. Запишаються у пам’яті наш завжди усміхнений та життєрадісний декан - Я.Д. Крупка, який мені особисто став науковим батьком, за що йому особливі слова вдячності, М.С. Пушкар - завідувач моєї випускової кафедри обліку в промисловості, завжди вишуканий та незмінний з дня вступу і до сьогоднішнього дня М.С. Кузів, найвимогливіша Н.Я. Микитюк і її зелена методичка, Н.М. Підлужна - яка на кафедрі пропрацювала ще від її витоків, найдобріша Г.В. Тесля і походи у дитячий будинок, які закликали нас до розважливіших поступків у житті, жартівливі Н.В. Гавришко та Р.В. Романів з влучними жартами, досвідчений практик та наставник саме у практичній складовій роботи бухгалтера А.Г. Богач - який на даний момент на жаль відійшов у вічність (вічна і світла пам'ять йому). Список викладачів можна продовжувати і продовжувати.

Що стосується мене особисто - я вдячна долі, що колись привела мене в університет, подарувала спочатку прекрасно проведені юні роки, чимало друзів та тепер колег, чоловіка - із якими вчилися у одній групі, пізніше і місце роботи, і кар’єрне зростання, і найголовніше - можливість свої знання та вміння передати майбутнім обліковцям, фінансовим директорам, успішним підприємцям.

Гордо несу у світ ім’я випускника Тернопільського національного економічного університету та використовую упродовж життя отримані у стінах рідного вишу знання.