Злєт і трагедія українознавства
Монографія присвячена проблемі історії становлення та утвердження наукових засад українознавства у 90-х рр. ХІХ - першій третині ХХ ст.
Значний сегмент праці становить аналіз концептуальних досліджень фундаторів українознавства, які сприяли науковому обгрунтуванню знань про Україну та українців як самобутньої, окремішньої, незалежної, соборної нації та мали вагомий позитивний вплив на суспільство. З`ясовується внесок провідних українознавців у формування парадигми українознавчої думки, простежується роль наукових осередків та інституцій, їхніх друкованих органів як на території материкової України, так і української діаспори. Проаналізовано причини та наслідки згортання українознавчих студій у радянскій Україні.
У центрі авторського бачення - шлях утвердження українознавства як інтегративної системи, як синтезу знань про Україну та українців, як способу вираження історичної місії українознавства. На основі дослідження масштабності та інтенсивності наукового обгрунтування феномена українства зроблено висновки, адекватності сучасному розвитку суспільства та національної науки.
Для науковців, викладачів, учителів, студентів вищих навчальних закладів, усіх, кому не байдужі Україна та українство.
Автор: Видавництво