Другий міжнародний фінансовий форум «Модерні фінанси: глобальні виклики і національна безпека»
Упродовж 7-11 травня 2025 року тривав Другий міжнародний фінансовий форум «Модерні фінанси: глобальні виклики і національна безпека», організований кафедрою фінансів ім. С.І. Юрія Західноукраїнського національного університету спільно з ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України та Україно-Американською асоціацією працівників вищої школи. Об’єднані науковці та освітяни, фахівці-практики, міжнародні партнери обмінювалися досвідом і думками щодо актуальних питань та перспектив розвитку фінансової сфери.
Учасники форуму працювали у межах дискусійної платформи «Реалії фінтеху і парадигма е-гривні», яку модерували спікер – д.е.н., професор, заступник голови Наглядової ради ПрАТ «НЕК «Укренерго» Анатолій Гулей та віцеспікер – д.юр.н., професор, професор кафедри адміністрування податків Державного податкового університету - Сергій Лекарь.
Виступаючи із доповіддю «Тенденції розвитку фінтеху в Україні», д.е.н., доцент, головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Національна академія аграрних наук України Олексій Калівошко зосередив увагу учасників форуму на факторах, що впливають на розвиток фінтеху.
Олексій Калівошко зазначив: «Негативними факторами, що стримують розвиток фінтеху в Україні є: повномасштабна війна на території Україні; стагнаційні процеси та нестабільна національна економіка; очікування негативних трендів у розвитку фінансового ринку; відсутність державної грошово-кредитної політики у довготерміновому вимірі, а також непрозора та маніпулятивна валютна політика; зубожіння населення, вимушена релокація його частини, як в межах, так і поза межами України, зростання фінансової та соціальної нерівності».
Ознайомила учасників форуму із темою «Цифрові платіжні системи у фінансовому секторі України: каталізатор розвитку та інструмент трансформації» к.е.н., Тетяна Нечипоренко (Вінницький технічний фаховий коледж).
Тетяна Дмитрівна відмітила: «Цифрова платіжна система демонструє динамічний розвиток, зумовлюючи зростання безготівкових трансакцій, технологічні інновації, підвищену безпеку та відповідність міжнародним стандартам. При цьому, ключовими детермінантами виступають споживчий попит на швидкість, зручність та безпеку платежів, прогрес фінтех-індстрії, державна підтримка та інтеграція до глобальних тенденцій цифрової економіки».
Доповідь про тренди та виклики розвитку fintech на ринках банківських послуг, страхування та цінних паперів презентував к.е.н., доцент Західноукраїнського національного університету Ярослав Чайковський: «Зростання попиту на цифрові інфраструктурні рішення в фінансовому секторі є одним із основних драйверів розвитку фінтеху. Незважаючи на складні умови для розвитку на ринку близько 260 фінтех-компаній. Ринкова вартість фінтех-сектору становить 1,2 млрд. дол. США. Водночас технологічна інфраструктура продовжує демонструвати найбільше зростання: у 2024 році її частка серед компаній досягла 36%, що на 12% більше в порівнянні попереднім роком. Це підтверджує попит на ІТ-рішення для фінансових установ, особливо в контексті цифрових технологій».
Актуальною була доповідь д.е.н, професора, професора кафедри адміністрування податків Державного податкового університету Сергія Лекаря на тему: «Окремі аспекти адміністрування податків при запровадженні електронних грошей»
Віцеспікер зазначив: «Не дивлячись на певні проблеми адміністрування податків при запровадженні електронних грошей, дії держави в цій сфері повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов для її розвитку. Це пов’язано з швидким розвитком нових технологій і тим, що дана сфера є потенційним джерелом податкових надходжень до бюджету. Враховуючи специфіку електронних грошей, при розробці механізму оподаткування їх суб’єктів в Україні необхідно враховувати базові міжнародні положення у сфері оподаткування і адміністрування електронної комерції і на їх основі вносити зміни до Податкового кодексу України. Це допоможе уникнути протиріч між національною системою оподаткування і системою оподаткування країн ЄС та сприятиме збільшенню обсягів операцій у цій сфері».
Робота дискусійної платформи «Реалії фінтеху і парадигма е-гривні» завершилася ґрунтовною доповіддю д.е.н., професора, Президента Україно-Американської асоціації працівників вищої школи, голови Вченої ради, завідувача кафедри фінансів ім. С. І. Юрія Західноукраїнського національного університету Андрія Крисоватого на тему: «Інституційні зміни парадигми публічних фінансів в умовах невизначеностей».
Професор Андрій Крисоватий акцентував: «Глобальні координати невизначеностей: війна, питання безпеки, міжнародна політична турбулентність, проблеми малих країн, бюджетний дефіцит і нестабільність фінансових ринків створюють нові виклики для державної економічної політики. Актуальними питаннями є залучення міжнародних інвестицій, розвиток підприємництва, цифровізація фінансових процесів та створення умов для економічного зростання. У цьому контексті важливим інструментом трансформації фінансової системи може стати фінтех, який відкриває нові можливості для автоматизації, боротьби з корупцією та ефективного управління державними фінансами. Відтак, виокремлено модерні параметри нової системи глобальних координат фінансового простору, які відображають сучасні ідеї про енергію, свідомість та трансформацію реальності».
Третій день роботи форуму розпочався із дискусійної платформи «Управління державними фінансами: глобальні виклики в умовах воєнного стану», яку модерували спікер – д.е.н., професор, Президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко та віцеспікер – д.е.н., професор кафедри фінансів Національного університету «Києво-Могилянська академія» Леонід Долінський.
Тетяна Іванівна Єфименко, розповідаючи про турбулентність національного фіскального простору в новій економічній реальності, зазначила: «В Україні, незважаючи на воєнний стан, глобальні, регіональні та національні турбулентності, тривають успішні реформи системи публічних фінансів, а також її фіскальної складової, – з урахуванням міжнародних зобов’язань і дорожньої карти вступу до ЄС. Одним з ключових векторів стратегічних трансформацій є посилення фінансової стійкості, буферного потенціалу для ймовірних негативних сценаріїв майбутніх значних потрясінь. При цьому пріоритетами зміцнення фіскальної стійкості, довгострокового зростання економіки держави є: протидія фінансово-економічній дестабілізації, подолання невизначеності бюджетних прогнозів й запобігання зростанню вартості запозичень, стабілізація державного боргу, середньострокове бюджетне планування та нагляд за фіскальними ризиками».
Не менш важливим був виступ д.е.н., професора кафедри фінансів Національного університету «Києво-Могилянська академія» Леоніда Долінського про роль державних боргових цінних паперів у системі управління державними фінансами України. Доповідаючи, він окреслив особливості фінансування державного бюджету України: «Джерелами фінансування державного бюджету у 2024 році були військові облігації та двосторонні кредити й гранти. Разом з тим, з початку повномасштабної війни були періоди, коли військові облігації залишалися найважливішим джерелом фінансування державного бюджету України. Військові облігації доступні для всіх підприємств, представників бізнесу, приватних осіб та інвесторів. Кошти від облігацій, залучені в Державний бюджет України, використовуються на безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану – соціальні та оборонні. ОВДП можуть використовуватися як застава для рефінансування в НБУ, мають нулеву вагу ризику при розрахунку нормативів капіталу та вважаються безризиковими активами, оскільки їх емітентом є держава».
К.е.н., проректор з науково-педагогічної роботи (з фінансово-економічних питань), Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Білявська ознайомила учасників із темою «Участь громадськості у формуванні та реалізації бюджетної політики».
Ольга Борисівна відмітила: «Основними чинниками, що визначають конкретний механізм участі громадськості у бюджетній політиці є: транспарентність бюджетної політики та бюджетного процесу; рівень інституціоналізації бюджетної політики та бюджетного процесу; ступінь впливу громадськості на прийняття управлінських рішень; інклюзивність бюджетної політики, що виражається у всіх верств населення на різних стадіях бюджетного процесу».
Доповідь про соціально-економічні реалії оподаткування в умовах війни та повоєнного відновлення презентував к.е.н., доцент Західноукраїнського національного університету Володимир Валігура: «Соціально-економічними реаліями оподаткування в умовах війни в України є падіння ВВП, високе безробіття, руйнування потужностей бізнесу та інфраструктури, тінізація економіки, інфляція, зростання соціальних видатків, залежність від зовнішніх кредитів та грантів. При цьому викликами оподаткування в умовах повоєнного відновлення є необхідність розширення податкової бази, зростання соціальних видатків, інституційна слабкість, дисбаланси між рівнями влади у зборі податків, високий рівень боргового навантаження та потреба в гармонізації податкової системи».
Д.е.н., професор, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України» Галина Возняк презентувала учасникам доповідь на тему: «Фінансова політика місцевого економічного розвитку в Україні: сучасна візія та інструменти реалізації».
Професор Галина Возняк зазначила: «Війна рф проти України посилила економічну та фінансову нестабільність, загострила проблеми в системі державних та місцевих фінансів, спровокувало негативні зміни та обмеження можливостей економічного зростання та розвитку громад. Відтак, адаптивна фінансова політика здатна стабілізувати економічну ситуацію в громадах, покращити мобілізацію ресурсів та інвестиційні можливості громад, сприяти реалізації європейського курсу».
Виступаючи із доповіддю «Етапи заходів контролю правильності визначення митної вартості товарів у забезпеченні національної безпеки та захисту України» к.е.н., доцент Одеського національного економічного університету Олена Запорожець зосередила увагу учасників на методах визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Доповідач виокремила також ризики, пов’язані зі зміною логістичних шляхів ввезення товарів на митну територію України.
Завершив дискусійну платформу своїм виступом «Реформування системи державного фінансового контролю за публічними фінансами в Україні» Владислав Грабовий – к.е.н., Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.
Владислав Володимирович зазначив: «В Україні не сформована цілісна система державного фінансового контролю як сукупність контрольно-аналітичних і експертних дій органів зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю за публічними фінансами. Наслідками впливу суперечностей роботи системи контролю публічних фінансів є тінізація економіки, нецільове та неефективне використання публічних фінансів, нестабільні джерела наповнення публічних фінансів. В такому контексті доцільною є розробка проекту Закону про систему контролю публічних фінансів».
Учасники продовжили обговорення під час наступної платформи «Глобальна турбулентність і національна економічна безпека», спікером якої був д.е.н., старший науковий співробітник, заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, віцеспікером – д.е.н., професор кафедри економічної політики, маркетингу та бізнес-аналітики Державного податкового університету Яніна Белінська.
Ярослав Анатолійович зосередив увагу присутніх на темі «Джерела та рушії глобальної турбулентності й шляхи забезпечення економічної безпеки». Виокремив ризики глобалізацій для національної економічної безпеки, перешкоди поширення решорингу та потреби в новітніх фінансових інструментах.
Доповідь про фінансові виміри економічної безпеки в умовах глобальної турбулентності презентувала д.е.н., професор кафедри економічної політики, маркетингу та бізнес-аналітики Державного податкового університету Яніна Белінська: «Ризиками фінансової глобалізації є фінансова цифровізація, геополітичні ризики, центральні контрагенти, фрагментація фінансових систем, неякісні дані. Її можливостями стають доступ до глобальних фінансових потоків та база для повоєнного відновлення. При цьому ключовими ризиками є втрата контролю, вразливість до криз, кіберзагрози, фінансова колонізація, монополізація, соціальна нерівність, політичний тиск, кліматичні загрози. У такому контексті важливою є національна політика фінансової стійкості в умовах глобальної турбулентності».
Змістовним було колективне дослідження про безпекові виміри соціально-економічного розвитку та стійкості країн ЄС, яке представила Ольга Захарова – к.е.н., доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Доповідач окреслила фокуси зміцнення європейської економічної безпеки, інструменти її забезпечення та захисту від ризиків, а також внутрішні дисбаланси та загрози.
Виступаючи із доповіддю «Економічна доцільність майнінгу криптовалют у сучасних умовах нестабільності: вплив нелегальної майнінгової діяльності на мікроекономіку та потенційні посилення регуляторного контролю», к.е.н., завідувач відділу міжнародних фінансів та фінансової безпеки відділення глобальної економіки і міжнародних фінансів ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Дмитренко та аспірантка ДННУ «Академія фінансового управління» Валерія Волкова зосередили увагу учасників форуму на факторах, що впливають на прибутковість майнінгу криптовалют та регуляторних прогалинах в діяльності майнінгу криптовалют.
Валерія Волкова зазначила: «Майнінг криптовалют в неефективних або непрозорих умовах може свідчити про ризики ухилення від сплати податків, крадіжки електроенергії, відмивання коштів чи навіть фінансування тероризму».
Плідні обговорення учасників форуму сприяли пошуку нових, прогресивних ідей та визначенню сучасних трендів й глобальних викликів фінансів, обміну досвідом і найкращими практиками задля поступу й економічного зростання України.
Кожен учасник Другого міжнародного фінансового форуму «Модерні фінанси: глобальні виклики і національна безпека» отримав сертифікат.
Працюємо разом на благо розвитку фінансової системи й зміцнення економіки України!
