Круглий стіл «Провідні банки WallStreet та їх роль в світовій банківській системі»
Нещодавно студентським науковим гуртком кафедри банківської справи ТНЕУ «Банківський аналітик» було проведено круглий стіл «Провідні банки WallStreet та їх роль в світовій банківській системі».
Голова студентського наукового гуртка Юлія Якименко зазначила, що специфіка діяльності провідних банків WallStreet визначає вагомий вплив американської банківської системи на економічне становище США та світу загалом, тому варто дослідити історію їх розвитку та особливості інструментів, що використовуються ними. Також Юлія Якименко привітала гостей засідання - к.е.н., доцента Я.І. Чайковського та к.е.н., доцента Г.Р. Балянт, куратора гуртка к.е.н., доцента Г.М. Забчук та членів студентського наукового гуртка «Банківський аналітик».
Учасники гуртка Марина Варга, Христина Козлова та Христина Скоморівська виступили із ґрунтовними доповідями по темі круглого столу.
Першою була заслухана доповідь Марини Варги, студентки групи ФБС-31 на тему: «Історія утворення і діяльності провідних банків WallStreet». Студентка у своїй доповіді навела історичну довідку розвитку WallStreet, а також таких провідних банків як Bank of America, Bank of New York Mellon, Citigroup, Morgan Stanleyі Wells Fargo. При цьому Марина відзначила, що історія утворення Bank of America розпочинається з 1904 року, на сьогодні по числу активів він займає 3 місце серед найбільших компаній світу за версією Forbes; у 1812 року Citigroup було засновано як City Bank of NewYork, проте з 8 жовтня 1998 року шляхом злиття Citicorp і Travelers Group, це вже одна з головних американських фінансових компаній; The Bank of New York (BoNY) найстаріший банк США, заснований в 1784 році, однак наприкінці1990-х років став фігурантом гучного скандалу, пов'язаного з незаконними операціями на фінансовому ринку; Morgan Stanley заснований 5 вересня 1935 року шляхом відділення від материнської компанії JP Morgan&Co, 22 вересня 2008 р. він оголосив про те, що стане традиційною банківською корпорацією та із схваленням цього ФРС фактично завершилась ера «WallStreet» (поділ комерційних і інвестиційних банків, що проіснувала 75 років); Wells Fargo утворилася у 1998 р. в результаті злиття Wells Fargo&Co. і Norwest. На сьогодні це банківська компанія, що надає диверсифіковані фінансові та страхові послуги в США, Канаді та Пуерто-Ріко, входить до рейтингу Fortune 1000.
Христина Козлова, студентка групи ФБС-42, доповіла про вплив економічної кризи на діяльність найбільших банків WallStreet і перш за все звернула увагу на основні проблеми, що спричинили світову економічну кризу та, зокрема, банкрутство Lehman Brothers. Також зазначила, що в посткризовий період на економічній арені залишилися JPMorgan, Bank of America, Citicorp, Morgan Stanley та Goldman Sachs Group. Поряд з цим, доповідач навела динаміку показників прибутків (збитків) зазначених установ за 2008-2013 рр. та здійснила їх порівняльний аналіз. Так, Христина Козлова відмітила, що банки США – як великі, так і більш дрібні – практично відновилися після кризи 2008 року. Цьому сприяли як поліпшення ситуації в американській економіці, так і скорочення фінансовими інститутами витрат, але в 2013 році JP Morgan Chase, Bank of America, Wells Fargo, Citigroup, Morgan Stanley і Goldman Sachs заробили 76 млрд. доларів, що на 6 млрд. доларів менше показника 2006 р. Одним з методів вирішення проблем банків WallStreet, вважає доповідач, стало прийняття правила Волкера, запропоноване ще на початку 2010 р., оскільки даний набір заходів обмежувального характеру покликаний обмежити ризиковані спекулятивні операції американських банків.
Студентка групи ФБС-43 Христина Скоморівська розповіла про причини та наслідки атак на банки WallStreet, в якій звернула увагу на судові процеси з приводу іпотечних махінацій, що розпочались з 2003 року, а особливо активізувались за останні 2 роки. Також доповідачем був наведений так званий «чорний список», в якому зазначені суми штрафів за махінації провідних банків WallStreet, який очолив BankofAmerica, крім того, ще п'ять банків, замішаних в іпотечних аферах (WellsFargo, JP MorganChase, Citigroup, Банк Америки, AllyFinancial), погодилися виплатити регуляторам 25 млрд. дол. в рамках досудової угоди. Велика колективна угода, досягнута владою США в березні 2013 р., охоплює 13 найбільших банків, які зобов'язалися виплатити до спеціального фонду компенсації загальним обсягом 9,3 млрд. дол. Серед американських банків за величиною внесків до фонду на першому місці знову виявився Банк Америки, а далі йдуть такі банки як Wells Fargo, JP Morgan Chase, Citigroup, Goldman Sachs, Morgan Stanley. Восени 2013 року об’єктом переслідувань і звинувачень у банківських махінаціях з іпотекою став JP Morgan Chase, який у лютому 2014 р. виплатити рекордний штраф в 13 млрд. дол. в обмін на припинення розслідувань.
Заслухавши представлені доповіді, члени гуртка та всі присутні взяли активну участь в обговоренні впливу провідних банків WallStreet на світову банківську систему.
Так, студентка групи ФБС-42 Марія Загірська звернула увагу на те, що в історії розвитку кожного банку помітний постійний процес об`єднання з іншими фінансовими установами, проте, як вважає студентка, це відбувалося не для подолання конкуренції, а лише для збільшення своїх активів. Поряд з цим, було наведено ще один приклад махінацій гігантів WallStreet – так званий принцип «гнилий гарбуз». Суть якого в тому, що провідні банки скуповували недавно випущені акції невідомих компаній за невелику ціну, яку за рахунок власного бренду піднімали, а, коли оборот даних цінних паперів зростав вже до найбільш можливої ціни, різко продавали. На сьогодні, зазначає Марія Загірська, інвестиційні банки використовують інший підхід та нетрадиційні фінансові інструменти.
Студентка групи ФБС-43 Христина Скоморівська відмітила, що для зменшення рівня махінацій в американській банківській системі необхідний «прозорий» уряд. Наприклад, після кризи ФРС виділила 180 млрд.дол. для відновлення діяльності банків з яких 85 млрд.дол. були перераховані як бонуси чи премії для керуючих установ.
Звернула увагу на правило Волкера Анастасія Шкатула, студентка групи ФБС-43, а саме на те, що воно було сформульовано та оголошено в 2010 р., а в дію вступає з квітня 2014 р., тобто уряд дає можливість банкам за цей час знайти «обхід» правила. Також було зауважено про втручання в діяльність американської банківської системи в 2008 р.європейських банків, зокрема двох банків Швейцарії, які скуповували проблемні активи, що призвело до їх банкрутства.
Куратор гуртка к.е.н., доцент Г.М. Забчук відзначила неконтрольовану діяльність рейтингових агентств, оскільки саме провідні банки WallStreet оплачували найвищі показники в рейтингах для підвищення вартості свого бренду. Також важливо те, що дані банки активно проводять не лише банківську діяльність, а й операції на сировинних ринках, зокрема торгівлю урановою сировиною, що дуже важлива у міжнародній політиці. Звичайно, існує певний контроль за такою діяльністю урядом та спецслужбами, проте кожну угоду проконтролювати важко, тому необхідно законодавчо обмежити обсяг такого роду торгівлі банками. Варто зазначити, що JP Morgan та Morgan Stanley скоротили обсяги операцій на сировинних ринках за останні 6 місяців, на відміну від Goldman Sachs.
Марина Варга, студентка групи ФБС-31, прокоментувала низьку довіру до банків США, що в певній мірі пов`язано з расовими процентними ставками, оскільки вони є завищеними для темношкірого американського населення. Проблема довіри розкривається і в торгівлі інформацією інвестиційними банками, наприклад, Citigroup розкрила дані компанії Apple раніше, ніж було обумовлено договором, що викликало масштабний конфлікт та можливі нові штрафи для банку.
З посиланням на провідних аналітиків Христина Козлова, студентка групи ФБС-42, поінформувала, що провідні американські банки на сьогодні є безвідповідальними та неетичними, оскільки помітними є матеріально заохочувальні позитивні думки економістів та такого ж роду статті про дані установи. В даному контексті Марія Загірська, студентка групи ФБС-42, повідомила про теорію Стігліца або асиметрії інформації, яка розкриває причини світової економічної кризи в спекуляціях інформаційними даними.
К.е.н., доцент Г.Р. Балянт зауважила про посилення глобалізації економічних систем країн світу, що підтверджує економічна криза, яка розпочалась з банкрутства Lehman Brothers в США в 2008 р., і поширилась на країни Європи. Звичайно, на сьогодні існують певні зрушення у запровадженні передкризових заходів, оскільки уряд США ухвалив створення стабілізаційного фонду, кошти якого в разі необхідності направляється на допомогу банку, а якщо грошових ресурсів не вистачає, ФРС зобов`язаний поповнити даний фонд. Також було розподілено повноваження контролю за фінансовими установами між основними контролюючими органами – так ФРС наглядатиме за діяльністю національних банків, Контролер грошового обігу – за банками штатів, Федеральна корпорація страхування депозитів – за іншими фінансовими установами, в тому числі за не фінансовими кредитними установами. Також в США створено Бюро захисту споживачів завданням якого є підвищення рівня фінансової грамотності американського населення, запроваджена гаряча лінія, подзвонивши по якій можна дізнатися про специфіку фінансових інструментів та деривативів.
Юлія Якименко, голова студентського наукового гуртка «Банківський аналітик», підсумовуючи відмітила, що діяльність провідних банків WallStreet і американська банківська система загалом впливає не лише на економічне становище США, а й на світовий економічнийпростір. Поряд з цим, висловила подяку доповідачам за змістовні доповіді та всім присутнім за активну дискусію.
