Вірш пам’яті Павлу Шушпанову

Дата: 1-09-2016, 12:19 | Автор: Відділ інформації та зв'язків з громадськістю

 Пропонуємо прочитати поетичні рядки, які студентка Тернопільського національного економічного університету Вікторія Плюта-Філь присвятила світлій пам'яті улюбленого викладача Павла Георгійовича Шушпанова.
 
Вже місяць вересень прийшов,
Студенти вчитись йдуть несміло,
А він у ТНЕУ так і не зайшов –
Душа у вічність відлетіла.
Аудиторії стали пустими, 
А стіни дихають тугою,
Зустрів він нас малими,
Та розлучилися водою.
Ми не почуєм його слів
І лекцій більш не буде,
На небо викладач злетів,
Його ніхто з нас не забуде.
 Він вмів так чемно насварити
І мав до кожного підхід,
Ми говорили з ним як треба жити,
На лекцію чекали ми його прихід.
Шляхетний красень і улюбленець дівчат,
Та не почуєм більш практичну…
Осиротіли рідні: мама, брат,
Його відсутність – це незвично.
Він часто говорив, як щось не так,
Ми другом можемо його назвати,
Й хоча в душі він був простак –
На нього схожого більше не будем мати.
І знаю точно, він любив весь світ,
Його ми всі любили теж,
Нехай легким буде його політ,
Адже добро його було без меж.