Vivat, випускники 1974 і 1979 років!
З метою підвищення престижу Тернопільського національного економічного університету як провідного вищого навчального закладу світового рівня, збереження наступності та обміну професійним досвідом, традиціями впродовж травня-червня 2014 року проводяться ювілейні зустрічі з випускниками, які відзначають 40, 35, 30, 25, 20, 15, 10 років від закінчення Alma mater.
Чотирнадцяте червня - радісний і, водночас, хвилюючий день для випускників 1974 і 1979 років.
Звідусіль лунає сміх. Обійми. Сльози на очах випускників. Сьогоднішні студенти уважно спостерігають за цим процесом і тихо перешіптуються: «Цікаво, якими ми будемо через 35-40 років?»
І це не дивно, адже наші ювіляри подумки знову повертаються у свою юність.
З великою радістю ТНЕУ відчинив двері для випускників 1974 і 1979 років.
У програму зустрічі увійшло ознайомлення з експозицією музею історії університету, студентським містечком, музеєм спортивної слави ТНЕУ. Приємною несподіванкою для випускників стала зустріч з великою кількістю викладачів-наставників: Дусановським С.Л., Шкарабаном С.І., Крупкою Я.Д., Скирпан О.П., Якімовом Ф.П., Миговичем Ф.М., Опайцем М.Г., Феником М.А., Габором С.С., Познахівським Є.Є., Дунаєм П.І.
Під час урочистої частини, яка відбувалася в актовій залі університету, випускники згадували свої студентські роки, викладачі і куратори вітали своїх вихованців. Позитивні емоції для аудиторії забезпечили працівники відділу гуманітарної освіти та виховання і учасники творчих колективів університету. Від адміністрації ТНЕУ були присутні проректор з науково-педагогічної роботи, професор Брич В.Я., декан факультету обліку і аудиту, доцент Шашкевич О.Л., заступник відповідального секретаря приймальної комісії ТНЕУ, доцент Питель С.В., заступник декана факультету фінансів, доцент Фаріон Я.М.
Вже срібні нитки заплелися у коси,
Мереживо зморшок лягло на чоло.
Якось непомітно підкралася осінь,
А весен і літечок мов не було.
Майнули назавжди у вирій птахами,
Ніколи не вернуть, хіба лиш у снах.
І донечки мої вже стали мамами,
Онуків колишу на своїх руках.
Любисткову купіль готую з любов’ю,
І ніжно горну їх до своїх грудей.
У Бога прошу для них щастя й здоров’я,
Щоб гідно носили імення людей.
А роки пішли за ліси чи за море,
Чи , може, у Товтрах сховались вони.
Вже Вова і Таня побігли до школи,
Щебече Олежик - йому скоро три.
Усі з нетерпінням чекаєм лелеку,
До його візиту рахуємо дні,
Бо він принесе нам малого Валерку,
Поповненню раді у нашій сім’ї.
От тільки б синочка іще одружити,
Побачити в парі щасливим його,
Життя моє було б не марно прожите,
Соромитись, наче, немає чого.
Посаджений сад, побудована хата,
Дорослі вже діти й онуки ростуть.
Для щастя мені не потрібно багато:
Лиш вірно кохати й коханою буть.
Ростити онуків і правнуків ждати,
Усіх зігрівати любов’ю й теплом.
Щоб щебіт дитячий лунав лиш у хаті,
Щоб пісня дзвеніла за нашим столом.
Щоб спокій і мир панували в країні,
Щоб кращою доленька наша була.
Щоб горда була, що живу в Україні,
Бо осінь моя – то іще не зима.
Синявська-Ратич Тетяна,
випускниця групи БП-43 1979 року
Шановні випускники, відвідувачі нашого сайту, Ви маєте можливість переглянути фотозвіт усіх ювілейних зустрічей випускників у закладці «Випускники і кар’єра» у рубриці «Фотогалерея «Зустрічі випускників».
