Роберт Хіромото: «Якісна і хороша наука робиться в Україні, зокрема у Тернопільському національному економічному університеті!»
Із початком нового – 2013/14 – навчального року до Тернопільського національного економічного університету прибув професор комп'ютерних наук в Університеті Айдахо (University of Idaho), США Роберт Хіромото (Robert Hiromoto), який, завдяки програмі Фулбрайт, отримав нагоду викладати та проводити дослідження в Україні.
Професор Хіромото дев'ять місяців працював у ТНЕУ, де викладав курси бездротового зв'язку і високопродуктивних обчислень, а також продовжував розпочаті ще у США дослідження в напрямку бездротових протоколів зв'язку, які використовуються для координації автоматизованих кластерів.
Сьогодні професор Роберт Хіромото – гість редакції газети ТНЕУ «Університетська думка».
Інформаційна довідка: професор Хіромото – викладач Університету Айдахо з 2002 року, починаючи з кампуса Москви (Айдахо) і переїзду в Айдахо-Фолс в 2009 році; також він залучений до роботи філії Центру перспективних енергетичних досліджень (CAES), де співпрацює з викладачами в галузі ядерної енергетики.
«Професор Хіромото є прикладом в напрямку передових досліджень та викладання в Університеті Айдахо, факультету CAES, а також міжнародної роботи цього закладу. Це значне досягнення і честь для нього, Університету штату Айдахо та Центру перспективних енергетичних досліджень", – так охарактеризував Роберта Хіромото віце-президент і заступник директора Центру перспективних енергетичних досліджень Університету Айдахо Роберт Сміт.
Візит професор Хіромото до України став можливим завдяки програмі імені Фулбрайта, яка посідає чільне місце у системі міжнародної освіти. Узасаднена ідеєю взаємодії та взаєморозуміння й уґрунтована на пізнанні та повазі до розмаїтого світу, вона успішно діє з 1946 року, на сьогодні вже у 155 країнах світу. За час існування Програми в Україні — з 1992 року — понад 850 українців навчалися, стажувалися, проводили дослідження в США; у свою чергу, майже 500 американців викладали в українських вишах й займались науковою працею.
- Пане професоре Хіромото, скажіть, будь ласка, чому Ви обрали саме Україну, адже програма міжнародна?
- До Тернопільського національного економічного університету я приїхав на запрошення професора Анатолія Саченка, а Програма Фулбрайта покриває мені прожиття, харчування — тобто, базові витрати.
- Чи передбачає Програма читання лекцій студентам нашого університету?
- Програма передбачає і лекції, і проведення наукових досліджень.
- На які теми Ви читали лекції?
- Перша основна тема — це бездротовий зв’язок, а також я розповідав про паралельні обчислення. Зі студентами-випускниками факультету комп’ютерних інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету я працював, здебільшого, по гранту. На моїх лекціях із бездротових мереж були студенти і українські, і іноземці, а на лекціях з паралельного обчислення — лише іноземні студенти Україно-американської програми.
- Пане професоре Хіромото, чи помітили Ви відмінність між студентами вашої країни і Сполучених Штатів Америки?
- Українські студенти дуже дорослі і багато знають, сміливо дискутують з лектором… Водночас, я зрозумів, які типи задач цікаві студентам з України.
- Невже задачі у різних країнах відрізняються? Якщо так, то чим?
- Відрізняються задачі… Для прикладу, якщо в США є якась проблема, то люди стараються розробити теорію і знайти її практичне рішення, а в Україні зупиняються на теорії. Це чудово мати студентів з доброю теоретичною підготовкою, як українські, бо їх можна легко залучити до практичних розробок, адже вони мають добру теоретичну платформу.
- Якщо можна, розкажіть, будь ласка, про розробки, які готуєте подавати на Грант…
- Підготовку даного Гранту ми здійснюємо разом з науковцями науково-дослідного інституту ТНЕУ. Це — великий проект, і зараз ми проводимо підготовчі роботи, щоби подати його . Це велика, тривка і об’ємна робота великого колективу науковців. Партнерами виконання цього Гранту є, як мінімум, три різних країни. Словом, це великий міжнародний проект.
- Професоре Хіромото, скажіть, будь ласка, що конкретного вдалося зробити за дев’ять місяців перебування в Україні?
- Найголовніше — це те, що ми, як я вважаю, успішно працюємо над великою пропозицією гранду «Горизонт-2020», який включає у себе бездротовий зв’язок між квадрокоптерами – своєрідний електричний безпілотний вертоліт. Для прикладу: ядерний реактор, на антену якого поступають дані з сенсора, що є в самому ядерному реакторі. І коли раптом зникає проводовий зв’язок, то на допомогу приходять квадрокоптери, які відновлюють зв’язок з сенсорами.
- Пане професоре, ви жили в Україні, фактично, у визначний - доленосний історичний час, коли у нашій державі відбувалися найгучніші події, коли гинули люди – за правду, за честь, за гідність, за справедливість, за волю…
- Я відчув, що приїхав до України дійсно в історичний час, і навіть зрозумів, чому Програма Фулбрайта вибрала саме мене для праці в Україні.
- Чому?
- Досить велика конкуренція була на оцю програму, і недаремне вибрали мене для стажування в Україні. Можливо, справа, власне, не стільки у мені, бо важливо було посилати науковця саме в Україну, адже ціль все одно була Україна.
- Чи бували Ви у гущі революційних подій? Як можете охарактеризувати поступ українського народу?
- Враховуючи те, що у Тернополі були всюди протести, - то я мимоволі бачив те, що відбувалося. Також я їздив по справах до Львова і до Чернівців, і скрізь бачив протести. Але я був поінформований про життя в Україні. Ще перед тим, як приїхати, я прочитав глибше про Україну і знав про деякі внутрішні соціальні проблеми народу з урядом та владою… Хочу відзначити, що в Україні живуть дійсно дуже хоробрі люди, які змогли виступити з протестом і відстояти свої права.
- В Україні часто змінюється погода, а цьогорічна зима не шкодувала морозу…
- І все ж зима у Тернополі не була настільки холодною, як у моєму рідному місті в Сполучених Штатах Америки… Значить, мені тут було тепліше…
- Вам сподобався Тернопіль?
- Місто комфортне, компактне, можна запросто добратися, куди потрібно... Взимку я навіть переходив через замерзле озеро…
- Які Вам зустрічалися люди?
- У Тернополі живуть дуже доброзичливі, гостинні та дружні люди. Мене запрошували на Різдво і на Великдень святкувати разом з українськими родинами – це було цікаво і незабутньо. Відрадно, що усі страви, які подавали, були дуже натуральні та свіжі...
- Пане професоре, за кілька днів Ви покинете Україну… Чи не було бажання залишитися, зокрема, у Тернополі?
- Як відремонтують дороги, тоді можна буде подумати – відповів, усміхаючись, американець Роберт Хіромото. – Адже ваша місцевість нагадує мені середній захід США, зокрема Небраску і Канзас, де також люди вирощують натуральні продукти...,
- Пане Роберте, чи доводилося Вам у житті власноруч вирощувати овочі?
- Так, я вирощував кукурудзу, горох, цукіні…
- Які враження про наш край повезете до США?
- Гарні враження, бо ваша місцевість дійсно особлива — міста і довкола багато сіл… Такий тип місцевості дуже рідкісний в Америці.
- Чи планує приїхати до України ще, щоби подивитися, принаймні, на відремонтовані дороги...
- Як випаде нагода, то з радістю приїду ще... Якби я знав українську, то було би це таке відчуття, що повертаюся додому...
- Пане професоре, чи не було у Вас бажання вивчити українську мову?
- Я брав уроки, займався трішки, тому вважаю, що перші кроки у вивченні української мови зробив...
- Пане Роберте Хіромото, бажаю вам виграти Грант, над яким Ви так багато працювали… Будь ласка, розкажіть читачам газети ТНЕУ «Університетська думка», що він принесе Україні?
- Найголовніше — це міжнародне визнання, що якісна і хороша наука робиться в Україні, зокрема у Тернопільському національному економічному університеті. Якщо ми матимемо успіх, то результат буде використаний по всьому світу.
- І, насамкінець, пане Роберте, що би Ви хотіли сказати чи побажати студентам і науковцям нашого університету?
- Хочу сказати, що мені пощастило співпрацювати з дійсно хорошими людьми факультету комп’ютерних інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету. Також мені було дуже цікаво працювати з випускниками і молодими науковцями уже згаданого факультету, бо це гарний калібр людей — висококваліфіковані, ерудовані, людяні… І я би дуже хотів, щоби у майбутньому хтось із них приїхав працювати до США.
- Дякую за розмову і бажаю, щоби Ваші задуми здійснилися.
Розмовляла Марія Баліцька,
головний редактор газети ТНЕУ «Університетська думка»
Допомагав спілкуватися
інженер лабораторії персональних комп’ютерів кафедри ІОСУ ФКІТ
Костянтин Ковалок, який фахово володіє англійською мовою