Спільний українсько-словацький білатеральний проєкт ЗУНУ відібрано МОН для фінансування у 2026–2027 рр
Спільний українсько-словацький науково-дослідний білатеральний проєкт за участю науковців Західноукраїнського національного університету відібрано Міністерством освіти і науки України для фінансування у 2026–2027 роках у межах конкурсу спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів.
Проєкт «Надійні методи для інтелектуальної детекції дефектів об’єктів вітрової енергетики» / “Reliable Methods for Intelligent Detection of Defects in Wind Energy Facilities” здійснюватиметься у партнерстві між Західноукраїнським національним університетом та Університетом Жиліни / University of Žilina, Словацька Республіка.
Метою проєкту є підвищення швидкодії та надійності інтелектуальних методів детекції дефектів об’єктів вітрової енергетики. Дослідження передбачає поєднання алгоритмів швидкого аналізу, нечітких нейронних мереж, глибинного навчання, високопродуктивних обчислювальних підходів і квантових методів оптимізації. Очікується, що результати проєкту сприятимуть оперативному виявленню типових поверхневих дефектів лопатей вітрових турбін, аналізу складних структурних пошкоджень, скороченню часу технічного огляду та зниженню експлуатаційних ризиків.
Науковим керівником проєкту з української сторони є доктор технічних наук, професор, директор НДІ ІКС ЗУНУ Анатолій Саченко. До складу української команди входять науковці науково-дослідного інституту інтелектуальних комп’ютерних систем ЗУНУ: доктор технічних наук, професор, професор кафедри кібербезпеки Михайло Касянчук, кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії Леся Дубчак, аспіранти Максим Палка і Михайло Голембйовський, а також студентка Оксана Карпінська.
Словацьку сторону представляє Ph.D., доцент Мірослав Квассай, заступник декана з науки та досліджень Університету Жиліни. До словацької команди також залучені професор Людмила Яносікова, Ph.D. Міхал Мрена, аспіранти Томаш Собек і Лінда Блахова.
Результати проєкту матимуть важливе наукове й практичне значення для розвитку систем моніторингу вітрової енергетики України та Словаччини, підвищення надійності експлуатації вітрових електростанцій і посилення енергетичної стійкості.