На соціально-гуманітарному факультеті Західноукраїнського національного університету відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція «Трансформаційні процеси соціально-гуманітарної освіти сучасної України в умовах війни: виклики, проблеми та перспективи». Захід слугував фаховою платформою для обговорення актуальних питань розвитку освіти, науки та культури в умовах воєнних викликів і суспільних трансформацій.

Цьогоріч науковий форум проходив під гаслом: «Все задля перемоги України: наука, освіта, духовність, утвердження України в міжнародному інформаційно-науковому та інноваційно-освітньому просторі». Конференція об’єднала науковців, освітян та практиків із України, Польщі, Чехії, Словаччини та Сполучених Штатів Америки, які представляли широкий спектр галузей знань: педагогіку, психологію, історію, журналістику, філологію, філософію, технічні науки, економіку, міжнародні відносини, політологію, соціологію, культурологію, а також музейну та бібліотечну справу.

Модераторами пленарного засідання виступили завідувачка кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності, кандидатка історичних наук, доцентка Ірина Недошитко та професор цієї ж кафедри, доктор педагогічних наук Юрій Щербяк.

З вітальним словом до учасників звернувся проректор з наукової роботи ЗУНУ, доктор технічних наук, професор Микола Дивак. У своєму виступі він закцентував увагу на стійкості українського суспільства в умовах воєнного стану та відзначив критичну роль освіти й науки як фундаментальних чинників національної консолідації, суспільного розвитку та стратегічного формування майбутнього України. Під час відкриття конференції було також підкреслено синергію освіти й культури, які спільно забезпечують інтелектуальний і духовний розвиток особистості та формування відповідального громадянства.

До вітальних слів долучилася директорка Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації Світлана Байталюк, наголосивши на пріоритетності збереження культурної спадщини України та модернізації культурно-освітнього простору в умовах війни.

Декан соціально-гуманітарного факультету ЗУНУ, докторка історичних наук, професорка Оксана Гомотюк у своєму виступі окреслила важливість активізації міждисциплінарних досліджень, розширення міжнародного академічного співробітництва та інституціоналізації інноваційних підходів у сучасному освітньому процесі.

З вітальним словом до присутніх звернулася і головна наукова співробітниця відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, заступниця директора Інституту прикладної педагогіки, докторка історичних наук, професорка Тетяна Бевз. У її виступі було висвітлено методологічну роль гуманітаристики в епоху тотальної цифровізації. Дослідниця підкреслила, що, попри стрімкий розвиток інформаційних технологій та штучного інтелекту, саме мова як кодова система залишається основою функціонування програмного забезпечення. Гуманітарна наука постає фундаментальною системою знань про людину та суспільство, без якої неможливий концептуальний суспільний прогрес.

Особливе значення під час проведення заходу було надано участі міжнародних партнерів. Учасники конференції відзначили високу цінність послідовної підтримки українського освітньо-наукового сектору з боку зарубіжних колег. Було констатовано, що в умовах війни міжнародне академічне партнерство виступає запорукою реалізації спільних наукових проєктів, забезпечення академічної мобільності та поглиблення міжкультурного діалогу.

Основна мета конференції полягала в аналізі актуальних викликів і перспектив розвитку соціально-гуманітарної сфери в умовах воєнного стану, консолідації наукового співтовариства для підтримки України та інтеграції вітчизняної науки у світовий академічний простір.

Під час пленарного та секційних засідань науковці розглянули широкий спектр проблемних питань, зокрема: функціонування та модернізацію соціально-гуманітарної освіти в умовах війни; цифрову трансформацію освітнього процесу; механізми формування та захисту національної ідентичності; стратегії збереження культурної спадщини; психологічну підтримку та реабілітацію учасників освітнього процесу; вектори розвитку міжнародного наукового співробітництва.

Учасники заходу констатували особливу відповідальність української наукової спільноти за збереження історичної пам'яті, зміцнення державності та підтримку оборонного потенціалу країни.

Проведення ІІІ Міжнародної наукової конференції засвідчило, що українська науково-освітня спільнота залишається суб'єктним інтелектуальним осередком, здатним ефективно реагувати на виклики сьогодення, генерувати інноваційні ідеї та формувати стратегічні орієнтири розвитку держави. Конференція стала важливим етапом у зміцненні міждисциплінарного та міжнародного наукового партнерства.