Відбувся круглий стіл «Екологічна безпека в мирний та воєнний час»
18 травня 2022 року у Західноукраїнському національному університеті, відбувся круглий стіл «Екологічна безпека в мирний та воєнний час». Фахівці, управлінці, науковці з Тернополя, Києва, Харкова здійснили оцінку економічних, соціальних, демографічних та екологічних збитків України, завданих російською агресією, обговорили подальші кроки держави з їх ліквідації, а також модернізації системи управління безпекою країни.
Унікальністю події стало залучення експертів-військових та рятувальників, представників державної влади та профільних інститутів НАН до формування алгоритмів з усунення наслідків військових дій, відпрацювання пріоритетності об’єктів післявоєнної відбудови.
Упродовж зустрічі присутні проаналізували практичну реалізацію оновленого національного законодавства, зокрема у частині застосування методики обрахунку збитків від російської агресії стосовно природних ресурсів, економіки, людського капіталу, опрацювали світові практики застосування компенсаційних механізмів у повоєнний час .
«Війна 2022 кардинально відрізняється від війни 2014-2015 років. Зараз окупант не уникає прямого ураження об’єктів з високим ризиком наслідків, свідомо обстрілює підприємства хімічної промисловості, енергетики, спричиняє знищення інфраструктури, в тому числі і життєвонеобхідної. Російська федерація ігнорує будь-які військові правила та звичаї, поряд з поширеними катуваннями, застосовує методи, направлені на загибель цивільних, зокрема дітей. Внаслідок варварського російського вторгнення Україна стає найбільш замінованою країною у світі. Під загрозою залишаються ядерні об’єкти держави.
Тому, нашим спільним завданням має бути поширення навиків оборони та безпеки, удосконалення взаємодії та військової підготовки, навчання необхідних фахівців», - зазначив директор Навчально-методичного центру військової конверсії кадрів та ветеранів війни, полковник Іван Бугай.
Начальник навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області, полковника Юрій Григорович зазначив: «На тлі збройного вторгнення, в Україні продовжується встановлений режим надзвичайної ситуації воєнного характеру. Серед іншого це означає посилену активність державних рятувальних служб. Наші фахівці беруть участь у ліквідації наслідків аварій та пожеж, розмінуванні, розбиранні завалів зруйнованих будівель, порятунку та психологічній підтримці потерпілих. Разом з тим, хвилює збільшення кількості пожеж невійськового характеру, серед яких понад 80% - в екосистемах. Це створює суттєве додаткове навантаження на спеціальні служби, відволікає сили та засоби від надання невідкладної допомоги, створює додаткові ризики поранення та загибелі людей. Слід усвідомлювати, що ми живемо та діємо в умовах війни.
До діяльності ДСНС також долучено місцеві рятувальні та пожежні команди добровольців, що дозволяє розширити зону можливої допомоги. Вважаємо, що підвищення ефективності та повсюдності цивільного захисту певною мірою залежить і від наявності підготовлених фахівців в громадах».
«Всі війни рано чи пізно закінчуються, а от розплата агресора може тривати доволі довго. Найбільш схожий до війни в Україні приклад Кувейту. В 1990 році частину його території окупував Ірак. Компенсація ж завданої шкоди тривала до 2022 року ( понад три десятиліття). Компенсаційною комісією ООН було опрацьовано 2,7 млн. заяв приватних осіб та держави Кувейт загальним обсягом 352 млрд. доларів США. 30% доходів Іраку від продажу нафтопродуктів скеровувалося на сплату компенсацій. Аналогія більш ніж красномовна.
Державні органи України, зокрема профільні міністерства, уповноважені забезпечити належну фіксацію збитків та обґрунтований обрахунок компенсаційних виплат. На даний час прийнято відповідну постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, продовжується розробка необхідних методик та документів. Така діяльність має відповідати міжнародним нормам та підходам», – наголосили учасники зустрічі.
Фахівці та науковці Тернополя, Харкова та Києва були одностайні в тому, що відбудова об’єктів має здійснюватися за новими стандартами енергоефективності та екології. Лише за новими будівельними нормативами утеплення, Україна спроможна заощадити 20-30% енерговитрат. Підвищення стандартів якості чекає і промисловість, транспортна галузь, комунальне господарство, зокрема водопостачання, водоочищення, поводження з побутовими відходами. Зрештою, цілком логічною виглядає позиція міжнародних партнерів – фінансова допомога в обмін на реформи. Нас чекає тотальна модернізація.
«Нам потрібно усвідомити реальність та навчитися жити в умовах присутності певного рівня небезпеки. Це означає і певну зміну психологічного відношення до подій. Навіть після нашої перемоги, північний сусід не зникне, тому треба бути в готовності захищати свою суверенність. Але разом з тим вчитися жити, працювати, вчитися, народжувати, розвиватися, без надломів та травматичного сприйняття світу. Прикладом може бути Ізраїль, який не зважаючи на перманентний військовий стан, став лідером технологій та якості життя, саме завдяки перебудові управління власною безпекою. Саме тому, Україні треба переосмислити власну безпекову доктрину, яка має охоплювати всі сфери життя суспільства та рівні управління: від найменшого села, громади до загальнодержавного. Місцева влада зобов’язана врахувати реалії та вибудувати потужні конструкції громадської, цивільної, інформаційної, екологічної безпеки, модернізувати об’єкти життєзабезпечення та системи оповіщення, удосконалити порядок дій населення в критичних умовах.
Нас всіх чекає необхідність підвищення власної ефективності та ефективності держави», – підсумував модератор зустрічі, в.о. завідувача кафедри екології та охорони здоров’я Леонід Бицюра.