Дорога університетська родино! Я заклав перші цеглини у розбудову нашого Західноукраїнського національного університету, потім багато років працював в освіті й плекав нове покоління українців. Сьогодні ,як ніколи ,розумію, що нам потрібно вистояти й побороти ворога заради нашого майбутнього - молоді, якій жити в сильній, процвітаючій ,європейській державі. Усім нам важко й тривожно, але ці часи минуться й буде мир на Україні. Нам треба бути мужніми, стійкими, єдиними, щоб не дати окупантам знищити найцінніше, що у нас є ,- людей та нашу землю. У ці хвилини я висловлюю свою підтримку кожному студенту, працівнику, викладачу Західноукраїнського національного університету. Ви завжди були патріотами, людьми, які з честю можуть назвати себе українцями. Я вірю, що наша сила у єдності. Пишаюся тим, що ви так активно допомагаєте Збройним силам України, даєте прихисток біженцям, займаєтеся волонтерською діяльністю. Ми переможемо, бо нам є заради кого жити, кого захищати, кому допомагати. Західноукраїнський національний університет має незламний дух, віру в Бога та свої сили. Перемога за нами!Слава Україні! Леонід Олексійович Каніщенко